.gif)
Про історію кави в Україні вже написана не одна стаття, але переважно це все матеріали, які охоплюють період з 18 по 19 ст, інколи ще можна зустріти згадки про кав'ярні 20 ст. Але майже немає нічого з новітньої історії України, хоча саме за останні 20 років кавова галузь в Україні розвивається стрімко, як ніколи і вона вже вийшла на міжнародний рівень.
Нам вдалося поговорити з людьми, які безпосередньо творили цю історію: відкривали перші заклади, або створювали організацію чи ком'юніті навколо кави, тож, пропонуємо вашій увазі цей матеріал (першу частину статті можна прочитати тут).
Тут ми зосереджуємо вашу увагу на кав'ярнях, бо почали з'являтись кав'ярні в тому форматі, які вони є станом на зараз. Тобто в 2010-х роках почали відкриватись заклади, які спеціалізуються на каві, де кава не є додатковим продуктом до основних страв, а кава сама стає основною стравою.
Дуже масовими тоді стали "кав'ярні на колесах" – Таврії, де в багажник машини встановлювали кавомашину. "Саме вони створили парадигму тогочасної кавової культури", каже Андрій Чуковський (ресторатор, бариста, радіоведучий та ведучий багатьох кавових чемпіонатів). Тож саме завдяки їм каву стали пити практично всі, інше питання, що вона ще була поганої якості.
Але з'являлися заклади, які задали темп і долучились до створення нової кавової культури. Серед видатних закладів того часу є: театр кави "Каффа" (перша "Каффа" насправді відкрилась аж у 1998 році! Вони подавали напої у вишуканих порцелянових чашках і стали першими обсмажувати каву для свого закладу!) Кав'ярня "Чашка" (м. Київ), цей заклад "народив" майбутніх чемпіонів Олександра Беніцького та Славу Бабіча. Також варто відзначити "Кавовий дім Лондон", який теж працював з хорошою кавою. У 2013-2015 роках кав'ярні переходять на середній ступінь обсмаження і, найголовніше – вони відмовляються від кави міжнародних ТМ на користь української обсмажки!
Пан Андрій, наприклад, відкрив свою кав'ярню у 2013 році і її робота базувалась на 3-х китах: арабіка одного походження, світле та свіже обсмаження і моносорт (не суміш). І, до речі, це був єдиний заклад, в якому неможливо було замовити нічого іншого, окрім кави!
Дуже важливою подією на цьому відрізку кавової історії є створення кавової школи на базі ростерії Fair Finch, це відбулося у 2014 році. І тоді побутувала думка серед кавової спільноти, що шкіл для навчання барист, дегустаторів та обсмажчиків має бути якомога більше. Проте ця думка згодом дещо змінилась і школи барист зрештою не стали таким масовим явищем, як це очікувалось спочатку.
З'явилися такі яскраві заклади як "Milk Bar" та "Еспресо кімната". "Еспресо кімната", наприклад, спочатку мала контракт з Nestle і мала використовувати лише каву цієї корпорації, але обхідними шляхами вони все ж привчали своїх відвідувачів до кави свіжого обсмаження і згодом їм цілком вдалося відмовитися від того кавового монстра Nestle.
Дуже "поспішна" і крута кав'ярня з'явилась у 2014 році, це була "One love". З цієї кав'ярні вийшло дуже багато українських кавових чемпіонів.
В Дніпрі стала яскравою кав'ярня "Double Decker", вона почала працювати на свіжообсмаженій каві ще з 2011 року.
Щодо напоїв, то тоді з'явилося поняття "альтернативної кави". Тобто цим терміном об'єднували всі методи приготування, окрім еспресо. І саме тоді вони почали з'являтись в українських кав'ярнях. А познайомив з "альтернативою" українців заклад "Coffee land", це був перший заклад, який додав у своє меню фільтр каву.
Ці всі нові кав'ярні замовляли каву в українських ростеріях і ростерії тоді шукали "свій почерк", тож вони експериментували, намагались змінювати профілі обсмаження для кожного клієнта. Був абсолютний пошук, ви заходили в кав'ярню і абсолютно не знали, чого очікувати від кави, не знали, яким буде її профіль.
Також ростерії стали здавати свої ростери в оренду, зокрема ростерія Fair Finch і такі обсмажчики, як Іван Пеньора та Takava обсмажували самостійно, але на чужих потужностях.
Попри всі ці новинки та революційні події в кавовому світі, у суспільства все ще залишались стереотипи про каву, наприклад, що кава має бути чорна "як ніч" і гірка "як життя". Або Андрій Чуковський також згадує, що безліч ресурсів його особисто та кавової спільноти пішло на те, аби довести, що йти вулицею зі стаканчиком кави – це абсолютно нормально! Це роблять всі! І ділові люди, і модні, і просунуті. Кава в стаканчику нарешті перестала автоматично бути синонімом отого напою, який вам "наколотили" в ларьку на зупинці.
Третій розділ
Нам вдалося поговорити з людьми, які безпосередньо творили цю історію: відкривали перші заклади, або створювали організацію чи ком'юніті навколо кави, тож, пропонуємо вашій увазі цей матеріал (першу частину статті можна прочитати тут).
Тут ми зосереджуємо вашу увагу на кав'ярнях, бо почали з'являтись кав'ярні в тому форматі, які вони є станом на зараз. Тобто в 2010-х роках почали відкриватись заклади, які спеціалізуються на каві, де кава не є додатковим продуктом до основних страв, а кава сама стає основною стравою.
Дуже масовими тоді стали "кав'ярні на колесах" – Таврії, де в багажник машини встановлювали кавомашину. "Саме вони створили парадигму тогочасної кавової культури", каже Андрій Чуковський (ресторатор, бариста, радіоведучий та ведучий багатьох кавових чемпіонатів). Тож саме завдяки їм каву стали пити практично всі, інше питання, що вона ще була поганої якості.
Але з'являлися заклади, які задали темп і долучились до створення нової кавової культури. Серед видатних закладів того часу є: театр кави "Каффа" (перша "Каффа" насправді відкрилась аж у 1998 році! Вони подавали напої у вишуканих порцелянових чашках і стали першими обсмажувати каву для свого закладу!) Кав'ярня "Чашка" (м. Київ), цей заклад "народив" майбутніх чемпіонів Олександра Беніцького та Славу Бабіча. Також варто відзначити "Кавовий дім Лондон", який теж працював з хорошою кавою. У 2013-2015 роках кав'ярні переходять на середній ступінь обсмаження і, найголовніше – вони відмовляються від кави міжнародних ТМ на користь української обсмажки!
Пан Андрій, наприклад, відкрив свою кав'ярню у 2013 році і її робота базувалась на 3-х китах: арабіка одного походження, світле та свіже обсмаження і моносорт (не суміш). І, до речі, це був єдиний заклад, в якому неможливо було замовити нічого іншого, окрім кави!
Дуже важливою подією на цьому відрізку кавової історії є створення кавової школи на базі ростерії Fair Finch, це відбулося у 2014 році. І тоді побутувала думка серед кавової спільноти, що шкіл для навчання барист, дегустаторів та обсмажчиків має бути якомога більше. Проте ця думка згодом дещо змінилась і школи барист зрештою не стали таким масовим явищем, як це очікувалось спочатку.
З'явилися такі яскраві заклади як "Milk Bar" та "Еспресо кімната". "Еспресо кімната", наприклад, спочатку мала контракт з Nestle і мала використовувати лише каву цієї корпорації, але обхідними шляхами вони все ж привчали своїх відвідувачів до кави свіжого обсмаження і згодом їм цілком вдалося відмовитися від того кавового монстра Nestle.
Дуже "поспішна" і крута кав'ярня з'явилась у 2014 році, це була "One love". З цієї кав'ярні вийшло дуже багато українських кавових чемпіонів.
В Дніпрі стала яскравою кав'ярня "Double Decker", вона почала працювати на свіжообсмаженій каві ще з 2011 року.
Щодо напоїв, то тоді з'явилося поняття "альтернативної кави". Тобто цим терміном об'єднували всі методи приготування, окрім еспресо. І саме тоді вони почали з'являтись в українських кав'ярнях. А познайомив з "альтернативою" українців заклад "Coffee land", це був перший заклад, який додав у своє меню фільтр каву.
Ці всі нові кав'ярні замовляли каву в українських ростеріях і ростерії тоді шукали "свій почерк", тож вони експериментували, намагались змінювати профілі обсмаження для кожного клієнта. Був абсолютний пошук, ви заходили в кав'ярню і абсолютно не знали, чого очікувати від кави, не знали, яким буде її профіль.
Також ростерії стали здавати свої ростери в оренду, зокрема ростерія Fair Finch і такі обсмажчики, як Іван Пеньора та Takava обсмажували самостійно, але на чужих потужностях.
Попри всі ці новинки та революційні події в кавовому світі, у суспільства все ще залишались стереотипи про каву, наприклад, що кава має бути чорна "як ніч" і гірка "як життя". Або Андрій Чуковський також згадує, що безліч ресурсів його особисто та кавової спільноти пішло на те, аби довести, що йти вулицею зі стаканчиком кави – це абсолютно нормально! Це роблять всі! І ділові люди, і модні, і просунуті. Кава в стаканчику нарешті перестала автоматично бути синонімом отого напою, який вам "наколотили" в ларьку на зупинці.
Третій розділ
