Відкрийте для себе історію обсмаження кави, або чому раніше кава мала запах диму?

Чи замислювались ви про те, що практики та стандарти обсмажування кави змінились протягом часу? Що сучасна кава, її ботанічна різноманітність і її зовнішній вигляд суттєво відрізняються від тих, які були 100 і більше років тому? Сьогодні ми скористаємось нашою віртуальною «машиною часу» та відправимось назад у минуле щоб дослідити як розвивалось обсмаження кави і як змінились ростери для кави.

Починаючи з Ефіопії, у 800 році нашої ери, кава вважалася продуктом харчування. Коли плоди кави достигали, їх збирали, потім перетворювали у пюре разом зі шкіркою та м’якоттю, а потім формували з цього невеликі коржі. Тому звичайну кам’яну ступку можна вважати найпершим та найоригінальнішим інструментом для подрібнення кави. Потім люди здогадались, що стиглі кавові плоди можна висушувати на сонці та обсмажувати в глиняному посуді у пічках, тож першими ростерами були звичайні глиняні мисочки.



У 1400-1500 рр у Персії з’явився посуд, який використовували виключно для кави. Це була велика «ложка» з довгою ручкою та перфорацією для обсмаження невеликої порції кави на вогні.



Наступні 100 років для обсмажування кави використовували неглибокі каструлі на довгих ніжках, які ставили біля вогню, для перемішування кави використовували металеві ложки з довгими ручками. В цей час в Каїрі та Єгипті почали виготовлювати посуд для обсмаження кави з бронзи та чавуну.

Барабанні посудини для обсмаження кави з’явились вже у 17 столітті, ймовірніше вони походять з Туреччини. Вони виготовлялись з олов’яних, або мідних пластин, мали довгу ручку та кришку. У циліндричній жаровні є змога, щоб кава оберталась постійно і мінімально контактувала з поверхнею посуду, в якому обсмажується і взагалі не контактувала з вогнем.



В Європі на той час для обсмаження кави використовували старі каструлі для приготування пудингу та сковорідки і особливістю було те, що для обсмажування використовували вугілля, а не відкритий вогонь, як це робили у африканських країнах.

Приблизно в 1660 році в Англії відбувся суттєвий крок вперед в сфері обсмаження кави, оскільки з’явилась «жаровня Елфорда». Вона була виготовлена з білого заліза і мала розсувні дверцята.

В період з 1700 по 1800 роки голландці запропонували свій варіант ростера. Це був також метелевий барабан, але він мав ще додатковий щит та ніжки і для обсмаження кави використовували або кокс, або деревне вугілля. Завдяки більшій місткості його можна було використовувати в готелях і кафе для смаження великих партій кави. Недоліком використання вугілля для обсмаження кави було те, що вся кава була з ароматом та присмаком диму, тож коли з’явилась можливість для приготування їжі використовувати природний газ, то ним залюбки стали користуватись і для обсмаження кави.



До 19 століття обсмажування кави не було комерційним. З моменту виходу з Аравійського півострова зелену каву обсмажували лише в кафе, або на кухнях європейських багатих сімей. Лише після промислової революції в Європі різко зріс попит на стимулюючі властивості кави і з’явилась потреба купувати обсмажену каву та готувати її вдома.

Річард Еванс запатентував перший великий ростер для кави у Великобританії в 1824 році. Особливістю його було те, що він мав «ложку для семплів», які є і в сучасних ростерах і які дають змогу перевіряти стан зерен протягом всього процесу.



У 1864 році в США Джабез Бернс отримав патент на комерційний ростер. Конструкція Бернса являла собою закритий циліндр, вмонтований у цегляну кладку. Він мав механізм відкривання для висипання зерен, не знімаючи циліндр з полум’я, і подвійний гвинт усередині циліндра, який рівномірно розподіляв зерна під час обсмаження. Ці інновації зробили смаження більш послідовним і менш небезпечним.




Пізніше компанія Бернса додала охолоджуючий лоток до передньої частини ростера з вентилятором, встановленим внизу, щоб пропускати повітря через зерна. Ці деталі стали основами для всіх сучасних ростерів.

На рубежі 20 століття електрика стала доступнішою і були створені електричні ростери. Обсмаження кави за допомогою електрики є більш послідовним, в порівнянні з відкритим вогнем, або газом, а також більш безпечним.

У 1976 році Майкл Сівец, американський інженер-хімік, запатентував ростер, який використовує конвекцію (потік гарячого повітря) для обсмаження зерен.

Сучасні ростери обсмажують каву з неймовірною точністю. Існують навіть спеціальні комп’ютерні програми, які дозволяють робити різні профілі обсмаження для різних зерен кави.
​