.gif)
І РОЗДІЛ: ЯК СТВОРИЛАСЬ АСОЦІАЦІЯ СПЕШАЛТІ КАВИ
На одному з наступних чемпіонатів пан Сергій запропонував зробити інакший підхід до самого чемпіонату і для того аби залучити якомога більше глядачів на нього, він запропонував зробити не звичайний каптестінг, а Coffee Star of Ukraine. Тодi замість барист було запрошено українських знаменитостей: Михайлова Михайла (воротар ФК "Динамо"), Дмитра Чекалкіна (шоумен, перекладач, дипломат), Декана факультету психології одного київського унiверситету, співакiв та модельєрiв. Завдяки тому що змагались ці відомі люди, вдалося залучити набагато більше уваги глядачів до конкурсу каптестінгу.
Пан Сергій згадує, що тоді Асоціація Спешалті Кави Європи прислала йому статистику вживання кави в Україні і це було всього лише 0,4 кг (станом на 2001 р) на людину на рік. А вже через 10 років він побачив результат діяльності асоціації в Україні, коли споживання кави виросло до 2,5 кг на людину на рiк.
"У 2010 році ми поїхали в Індію на кавову конференцію. Через різницю в часі і переліт було відчуття сонливості. Ми сидимо на конференції і куняємо, а в цей час виступає Президент Світової кавової організації. І він зі сцени каже, що найбільш динамічний розвиток кавової галузі за останнє десятиліття здійснила… Україна! Ми не могли повірити в це! Бо чемпіонати тоді не вигравали, та і загалом були не дуже сильні в світовому форматі. І Президент надав звіт, де було сказано що темп розвитку України в кавовій галузі становив 25% щорічно. І на той момент рівень споживання кави збільшився до 2,5 кг на особу на рік!"
Але ще повернемося до чемпіонатів. Особливий вклад в розвиток чемпіонатів та їх фізичне проведення зробила Ірина Шульженко. Сергій Ремінний займався переважно зовнішньою організаційною діяльністю, а ось вся практична робота лежала на ній. І перші 5 чемпіонатів проходили на базі виставкових центрів, бо виставки давали змогу залучити людей. Людей, які ніколи в житті не бачили кавових чемпіонатів.
Тож головним досягненням Асоціації спешалті кави на початку її створення є саме цей показник – збільшення споживання кави населенням та шалений розвиток кавової галузі.
Другий розділ
Про історію кави в Україні вже написана не одна стаття, але переважно це все матеріали, які охоплюють період з 18 по 19 ст, інколи ще можна зустріти згадки про кав'ярні 20 ст. Але майже немає нічого з новітньої історії України, хоча саме за останні 20 років кавова галузь в Україні розвивається стрімко, як ніколи і вона вже вийшла на міжнародний рівень.
Нам вдалося поговорити з людьми, які безпосередньо творили цю історію: відкривали перші заклади, або створювали організацію чи ком'юніті навколо кави, тож, пропонуємо вашій увазі цей матеріал.
Початок бiльш-менш cучасного розвитку кавової культури в Україні припадає на кінець 1990-х років, хоча перше професійне обладнання для приготування кави було завезено в Україну ще перед Олімпіадою у срср у 1980 р, це були еспресо кавомашини італійської компанії La Chimbali, про це розповів кавовий експерт та перший координатор Асоціації Спешалті Кави (тоді вона ще називалася на європейський манер – Спешiеліті) в Україні, Сергій Ремінний.
Перших професійних еспресо машин було лише десяток-півтора на всю Україну, і тоді ще не існувало професії "бариста", а каву готували бармени. Так само не було кав'ярень в сучасному розумінні цього слова, максимум це були кафе, або куточки в гастрономах, де можна було випити каву та чай. Якщо ви застали той період у дорослому віці, то вам мають бути знайомі слова "половинка" та "подвійна половинка". "Половинка" – звичайна кава, а "подвійна половинка" – подвійна порція кави, а води як на одну порцію, грубо кажучи, це були еспресо та допіо. Чому існували ці дивні назви? Все просто – обладнання завезли, а технологічних карт з приготування цих напоїв – ні, тож люди придумали самостійні локальні назви і користувались ними тривалий час. А в 2000 р вже почали з'являтися кавові компанії, які привозили більше барного та кавового обладнання в Україну, а також і кави. Переважно це були італійські виробники обладнання і кава також була італійського обсмаження.
У 2004 році Сергій Ремінний був у відрядженні в італійському місті Трієст і абсолютно випадково потрапив там на світовий чемпіонат Спешалті Кави. Менеджер чемпіонату поговорив з Сергієм, запитав, звідки він приїхав і коли дізнався, що Сергій з України, то прямо там запропонував йому стати координатором Асоціації спешалті кави в нашій країні. Чи існувала Асоціація на той момент? Ще ні. Тож пан Сергій спочатку став координатором того, чого не існувало, але таким чином він і створив цю організацію. Єдиною умовою було проводити чемпіонати в Україні, і так на наприкінці того ж року вже було організовано перший чемпіонат України зi спешалті кави.
Партнери та колеги по "кавовому цеху" не одразу розділили ідеї спешалті кави, але згодом радо допомогали та просували ідеї спешалті культури.
Перший чемпіонат (як і декiлька наступних) відбувся повністю за рахунок особистих коштів Сергія Ремінного, він тоді займався бізнесом (був президентом компанії з виробництва матраців Veneto та генеральним директором кавової компанії Ionia), тож ніяких спонсорів не залучав взагалі. Особливістю першого українського чемпіонату з кави було те що всі судді були лише іноземці. Ведучою чемпіонату була людина, яка проводила всі інші чемпіонати Асоціації спешалті кави Європи – Тоне Лівааг. Чемпіонат відбувся, і відбувся успішно, хоча на першому чемпіонаті були лише змагання баристів (без латте-арту та каптестингу, без ручного заварювання та без категорії кава+ алкоголь).
Нам вдалося поговорити з людьми, які безпосередньо творили цю історію: відкривали перші заклади, або створювали організацію чи ком'юніті навколо кави, тож, пропонуємо вашій увазі цей матеріал.
Початок бiльш-менш cучасного розвитку кавової культури в Україні припадає на кінець 1990-х років, хоча перше професійне обладнання для приготування кави було завезено в Україну ще перед Олімпіадою у срср у 1980 р, це були еспресо кавомашини італійської компанії La Chimbali, про це розповів кавовий експерт та перший координатор Асоціації Спешалті Кави (тоді вона ще називалася на європейський манер – Спешiеліті) в Україні, Сергій Ремінний.
Перших професійних еспресо машин було лише десяток-півтора на всю Україну, і тоді ще не існувало професії "бариста", а каву готували бармени. Так само не було кав'ярень в сучасному розумінні цього слова, максимум це були кафе, або куточки в гастрономах, де можна було випити каву та чай. Якщо ви застали той період у дорослому віці, то вам мають бути знайомі слова "половинка" та "подвійна половинка". "Половинка" – звичайна кава, а "подвійна половинка" – подвійна порція кави, а води як на одну порцію, грубо кажучи, це були еспресо та допіо. Чому існували ці дивні назви? Все просто – обладнання завезли, а технологічних карт з приготування цих напоїв – ні, тож люди придумали самостійні локальні назви і користувались ними тривалий час. А в 2000 р вже почали з'являтися кавові компанії, які привозили більше барного та кавового обладнання в Україну, а також і кави. Переважно це були італійські виробники обладнання і кава також була італійського обсмаження.
У 2004 році Сергій Ремінний був у відрядженні в італійському місті Трієст і абсолютно випадково потрапив там на світовий чемпіонат Спешалті Кави. Менеджер чемпіонату поговорив з Сергієм, запитав, звідки він приїхав і коли дізнався, що Сергій з України, то прямо там запропонував йому стати координатором Асоціації спешалті кави в нашій країні. Чи існувала Асоціація на той момент? Ще ні. Тож пан Сергій спочатку став координатором того, чого не існувало, але таким чином він і створив цю організацію. Єдиною умовою було проводити чемпіонати в Україні, і так на наприкінці того ж року вже було організовано перший чемпіонат України зi спешалті кави.
Партнери та колеги по "кавовому цеху" не одразу розділили ідеї спешалті кави, але згодом радо допомогали та просували ідеї спешалті культури.
Перший чемпіонат (як і декiлька наступних) відбувся повністю за рахунок особистих коштів Сергія Ремінного, він тоді займався бізнесом (був президентом компанії з виробництва матраців Veneto та генеральним директором кавової компанії Ionia), тож ніяких спонсорів не залучав взагалі. Особливістю першого українського чемпіонату з кави було те що всі судді були лише іноземці. Ведучою чемпіонату була людина, яка проводила всі інші чемпіонати Асоціації спешалті кави Європи – Тоне Лівааг. Чемпіонат відбувся, і відбувся успішно, хоча на першому чемпіонаті були лише змагання баристів (без латте-арту та каптестингу, без ручного заварювання та без категорії кава+ алкоголь).
На одному з наступних чемпіонатів пан Сергій запропонував зробити інакший підхід до самого чемпіонату і для того аби залучити якомога більше глядачів на нього, він запропонував зробити не звичайний каптестінг, а Coffee Star of Ukraine. Тодi замість барист було запрошено українських знаменитостей: Михайлова Михайла (воротар ФК "Динамо"), Дмитра Чекалкіна (шоумен, перекладач, дипломат), Декана факультету психології одного київського унiверситету, співакiв та модельєрiв. Завдяки тому що змагались ці відомі люди, вдалося залучити набагато більше уваги глядачів до конкурсу каптестінгу.
Пан Сергій згадує, що тоді Асоціація Спешалті Кави Європи прислала йому статистику вживання кави в Україні і це було всього лише 0,4 кг (станом на 2001 р) на людину на рік. А вже через 10 років він побачив результат діяльності асоціації в Україні, коли споживання кави виросло до 2,5 кг на людину на рiк.
"У 2010 році ми поїхали в Індію на кавову конференцію. Через різницю в часі і переліт було відчуття сонливості. Ми сидимо на конференції і куняємо, а в цей час виступає Президент Світової кавової організації. І він зі сцени каже, що найбільш динамічний розвиток кавової галузі за останнє десятиліття здійснила… Україна! Ми не могли повірити в це! Бо чемпіонати тоді не вигравали, та і загалом були не дуже сильні в світовому форматі. І Президент надав звіт, де було сказано що темп розвитку України в кавовій галузі становив 25% щорічно. І на той момент рівень споживання кави збільшився до 2,5 кг на особу на рік!"
Але ще повернемося до чемпіонатів. Особливий вклад в розвиток чемпіонатів та їх фізичне проведення зробила Ірина Шульженко. Сергій Ремінний займався переважно зовнішньою організаційною діяльністю, а ось вся практична робота лежала на ній. І перші 5 чемпіонатів проходили на базі виставкових центрів, бо виставки давали змогу залучити людей. Людей, які ніколи в житті не бачили кавових чемпіонатів.
Тож головним досягненням Асоціації спешалті кави на початку її створення є саме цей показник – збільшення споживання кави населенням та шалений розвиток кавової галузі.
Другий розділ
Корисні посилання:
Онлайн-курси 1-го кавового координатора Сергія Ремінного із серії "ЯК РОЗІБРАТИСЯ у КАВІ за 3 ГОДИНИ"
1. IСТОРIЯ КАВИ:
- ЗМІСТ курсу (2 хв.): https://bit.ly/Kofe_History_Content
- Сам курс тут: https://bit.ly/Coffee_History
2. БОТАНIКА КАВИ:
- ЗМІСТ курсу (2 хв.): http://bit.ly/Kurs_Kofe_Botanika_Content
- Сам курс тут: https://bit.ly/Coffee_Botany
Онлайн-курси 1-го кавового координатора Сергія Ремінного із серії "ЯК РОЗІБРАТИСЯ у КАВІ за 3 ГОДИНИ"
1. IСТОРIЯ КАВИ:
- ЗМІСТ курсу (2 хв.): https://bit.ly/Kofe_History_Content
- Сам курс тут: https://bit.ly/Coffee_History
2. БОТАНIКА КАВИ:
- ЗМІСТ курсу (2 хв.): http://bit.ly/Kurs_Kofe_Botanika_Content
- Сам курс тут: https://bit.ly/Coffee_Botany
