.gif)
Ми продовжуємо знайомити вас з важливими людьми у новітній кавовій історії України і одне з перших місць у ній займає Христина Гавриш (Радчук). Неймовірно крута професіоналка своєї справи, яка "розкладає по поличкам" всі складні питання щодо кави.
1. Для тих читачів, які ще вас не знають, розкажіть трохи про себе: коли та за яких обставин ви почали займатися кавою?
Мій шлях в кавову сферу розпочався приблизно у 2006 році, на той час я ще була студенткою Одеської Харчової Академії за спеціальністю "інженер-технолог". Переді мною постав вибір, де, власне, проходити практику. Я обрала харчово-концентратне підприємство в Одесі, де тоді обсмажували каву і згодом моя спеціалізація, як магістра, була теж пов'язана з кавою. Так я вчилась і працювала на той момент у галузі і мені це було набагато цікавіше, ніж інші сфери харчової промисловості. Тож, це були перші моменти коли я доторкнулася до кави.
Після закінчення Академії, на той час у м. Чорноморську (Одеська область, колишній Іллічівськ) будувалось нове підприємство повного циклу обсмаження зернової та розчинної кави. Як тоді, так і на сьогоднішній момент – це найбільше підприємство в Україні і одне з найбільших підприємств Європи (!) з виробництва натуральної та розчинної кави. Я одержала документи про освіту і пішла туди працювати якраз з моменту його відкриття. Я почала з посади звичайного лаборанта, бо у мене не було досвіду. Потім я була технологом, начальником зміни, а через кілька років отримала посаду головного технолога, а останні 3 роки була директором з виробництва.
Хочу ще додати, що для великих підприємств взагалі не актуальні питання, наприклад, про спешалті каву, або про якісь чемпіонати, чи про розвиток… Тобто, вони просто роблять великий об'єм, працюють з великими мережами і все це має бути злагоджено та працювати як годинник, тож пріоритети, коли я працювала на заводі, були зовсім інші. Але в силу особистих амбіцій та бажання пізнати кавову культуру, я з особистої ініціативи стала їздити на виставки, брати участь у чемпіонатах. Тож, можна сказати, що у мене є 2 шляхи: виробництво та особистий розвиток в цій галузі.
2. У 2018 році ви виграли чемпіонат України з обсмаження кави. Чи принесло вам це якісь додаткові бонуси в роботі, окрім безпосередньо престижності статусу?
Щодо відповіді на це питання, то я повторюсь, що для тих компаній, де я працювала, формати чемпіонатів взагалі не цікаві, вони роблять свої 200-300 тонн продукції в місяць і головними є швидкість, якість та своєчасність. Тож, чемпіонати - це була моя особиста ініціатива і щоб поїхати на чемпіонат, який я виграла, я взяла відпустку, поїхала на тиждень до Києва (де був чемпіонат) і я реально до останнього не думала, що переможу. Оскільки на той момент я вже не обсмажувала каву на роботі, як це роблять штатні обсмажчики, тобто моя задача є більш технологічною: вивести профіль обсмажування, як покращити зерно, щоб одержати з нього максимальний смак. Я ніколи не стояла біля ростера, як-то кажуть, зранку до ночі, ні, я вже тоді була технологом, у якого вже зовсім інші зобов'язання. Але особисто для себе, для власного розвитку, мені це було цікаво.
Чемпіонат з обсмажування триває 7 днів і я пам'ятаю, коли був день нагородження, у мене в цей день вже був потяг, я була з сумками, одягнена теж у "що попало" і я прийшла просто подивитись та попрощатися з усіма і спокійно поїхати додому на роботу і тут мені кажуть, що я зможу перемогти цей чемпіонат!
Чому не було цього очікування? Бо якось в Україні прийнято вважати, що той, хто смажить дуже круту каву, то саме він топовий обсмажчик, але насправді на чемпіонаті неважливо, який у тебе бренд, головне - це розуміти, як з не дуже потенційної кави, витягнути взагалі щось. Також важливими є дисципліна та таймінг. З цим у людей, які працюють на заводах, взагалі проблем немає,вони доволі дисципліновані, вміють чітко виконати від "А" до "Я" все що потрібно. Доказом цього став наступний рік, коли переміг Олексій Коновалов, він так само людина з заводу і я казала і буду казати, що чемпіонат з обсмажування – це не завжди лише про обсмажування, це вміння обсмажчика абстрагуватись в будь-яких умовах і з цим у багатьох є проблеми, бо коли ти обсмажуєш у звичному для себе середовищі, де ти звик до всього, то це одне, а коли тебе "поміщають" в інші умови і дають зерно так собі якості, і тобі щось треба з ним зробити в певний час з певними моментами, то це зовсім інше. І я бачила, як у досить відомих обсмажчиків через це трусилися руки, але у людей з заводу цієї проблеми немає взагалі, бо вони працюють в інших умовах, які більш стресові, ніж в маленьких ростеріях.
3. Вас цілком можна назвати "селф-мейд вумен" і скажіть, будь ласка, чи траплялось вам відчувати упереджене ставлення до себе коли-небудь?
Напевно так, я дійсно зі звичайної родини, моя мама бухгалтер, тато все життя пропрацював на залізниці і був військовим, тож так, у нас така різношарова родина. Мій вибір піти вчитись у Харчову Академію був доволі раптовим, бо все життя я мріяла бути медиком. Проте через брак коштів, батьки не змогли платити за контракт у медичному ВНЗ, я не поступила на медичну спеціальність, але я добре зналась на хімії та фізиці, тому зробила вибір на користь Харчової Академії. А життя вже потім розклало, як треба, тобто, мені пощастило потрапити на той завод, пощастило бути зараз там, де я є, і навіть, мої підробітки постійно мене чомусь навчали. Я ніколи не працювала лише на одній роботі, часто мала 2, або 3. Але це не погано, це досвід, який можна одержати.
А що стосується упередженого ставлення, то коли я виграла той чемпіонат, то я чула загалом, що "Кріс, ти – молодець!", але траплялися і хейтери, які казали, що я щось комусь заплатила, когось підкупила. Звісно, ті люди, які знали мене ближче, то вони просто сміялися з цих упереджень, але інші думали "Так, точно, все куплено". І на одному з виступів у присутності людини, яка розповсюджувала ці чутки, я пожартувала на всю аудиторію, що для тих, у кого є бажання заплатити та стати чемпіоном змагань, у вас буде нагода на наступний рік.
Тож, це смішно і абсурдно, це, напевно, єдиний конфлікт, який був. Бо це менталітет людей, люди завжди будуть чимось незадоволені і, напевно, це нормально. Бо це легше за все – звинувачувати когось, чи вигадувати щось, тож це ок.
4. Розкажіть, будь ласка, про ваші проекти: Alpha Coffee, хто ще у вашій команді і чи можна вашу каву спробувати десь в закладах? А також, за яким принципом ви обираєте каву?
Освітня сторінка Технологія кави: чи важко онлайн пояснювати людям про каву, чи є якісь запитання, які вам задають найчастіше?
Коли завод закрили через певні юридичні моменти, то я можу сказати, що мені знову пощастило, що ми відкрили проект Alpha Coffee. Навіть попри те, що на той момент у мене було багато пропозицій від великих компаній щодо співпраці, але пропрацювавши 11 років на заводі, я дуже не хотіла знову ув'язуватися у цю "заводську історію", бо я людина відповідальна і не хотіла знову бути "прив'язаною" до заводу і "жити в ньому".
Alpha Coffee – це більше проєкт для душі. Це те, як я бачу каву і я бачу її дещо ширше, ніж просто напій. Для мене важлива і хімія кави, вплив продуктів харчування на нас – людей, бо я хімік і для мене вкрай важливі оці всі молекулярні штуки.
В Alpha Coffee основний концепт – це все-таки капсульна кава, яка відкриває зовсім інше розуміння напою. Разом зі спеціалістами ми розробили декілька купажів, які впливають на наше сприйняття, на нашу лімбічну систему. Тобто це дещо дослідницький проект, який має просто обсмажену спешалті каву, дріпи, бо це зручно, але я особисто роблю більше акцент саме на капсульній каві.
Стосовно сторінки Технологія кави - це моє бажання бути корисною і привнести свій вклад в розвиток кавової культури. Оскільки потрібно щось лишати за собою і бути чимось корисними.
Як я обираю зелену каву? Для мене принципово щоб це була кава з маленьких ферм, або це якісь мікролоти. Всю каву я пробую особисто і розуміючи каву нашого (Alpha Coffee) споживача, а вони вже звикли до нашого стилю обсмажування, то я орієнтуюсь перш за все на них.
У нас невелика команда, яка складається з мене, мого чоловіка, який, власне, і обсмажує каву, бухгалтер та СММ-спеціаліст. Тож, штат у нас дуже невеликий.
5. Як сформувалося ваше бачення профілювання кави? Сьогодні на ринку дуже популярно обсмажувати максимально світло, а ви обсмажуєте зазвичай темніше ніж "середній колір по ринку". Чому саме так і як ви до цього дійшли?
Щодо профілю обсмаження, то воно у мене сформувалося ще на заводі, бо ми обсмажували в день приблизно 15 тонн кави і цю каву пили по всій країні. Якби вона не користувалась попитом, то ми б змінювали профіль. Ми смажили нормальним середнім обсмажуванням, звісно, не дуже темно щоб не з'являлися масляні краплі.
Але коли ти щодня працюєш в такому ритмі, то немає змоги оцінити ринок спешалті кави. Коли мене зацікавила більше саме ця сфера, я почала купувати каву різних обсмажчиків в Україні і я побачила, що вони дійсно дуже світло обсмажують і я взагалі не зрозуміла – чому? Але у мене закралася думка "Може я щось не так роблю?" Згодом я 3 рази переконувалась, що роблю все правильно. 1-й раз – це коли я поїхала на чемпіонат світу і його я повністю "завалила", бо у мене була дуже світла кава, яка мені не властива. До мене підійшла одна з суддів і сказала "Куди ти приїхала? У тебе ж в Україні була хороша чашка! Навіщо ти так світло обсмажила, це під фільтр?"
На наступний рік ми знову поїхали на міжнародний чемпіонат у Тайвань і там Олексій обсмажив каву так, як я вважаю за потрібне і він зайняв сьоме місце. Він втратив бали на заповненні документів (оціночних листів), але саме кава у нього була дуже смачна і якщо сумувати бали лише за каву, то вона зайняла друге місце.
І мене вразило у Тайвані те, що у них в кав'ярнях дуже класне зерно. Наприклад, Геша – це норма практично для будь-якої кав'ярні. І коли ти заходиш і хочеш придбати каву, то вони пропонують дуже різноманітне і круте зерно, але вона обсмажена, ну, скажімо, значно темніше, ніж прийнято в Україні. Її п'єш і це приємно, а не так, що волосся стає дибки.
Ще один момент – фізіологічний. Ні для кого не секрет, що світле обсмаження шкодить здоров'ю, але, якщо ви не знали, то варто почитати, як у нас відбувається травлення, то світле обсмаження – це не ок саме в плані здоров'я.
Тож, саме я не буду змінювати свій профіль обсмажування, він буде таким, який він є. Стосовно тенденцій в Україні, я хочу сказати, що останнім часом тенденція трохи змінилась. За останній рік, наприклад, вона змінилась в темнішу сторону. Я думаю, що просто прийшло розуміння, що українці - це не просто ті люди, які хайпують на каві, це люди, які п'ють каву вдома, в офісі, в дорозі і, перш за все, треба питати їх. І якби все було так однозначно, то в Україну б не ввозили в такій кількості імпортну каву, зокрема італійську, з овер-темним обсмаження та іншу, яка теж обсмажена значно темніше. Тож, треба повертатися обличчям до споживача і цікавитись, що подобається особисто йому.
Знову ж так, я нікого не закликаю обсмажувати темно, до появи масел, чи як в Європі, але ми повинні пам'ятати, що кава – це ягода, а ягода має бути солодкою.
6. Нещодавно ви опублікували інформацію про набір семплів для калібровки рецепторів, який ви створили. Де його можна придбати і чи можна буде з ним попрацювати під керівництвом когось із досвідчених колег, якщо людина тільки починає знайомитися з кавою?
Ця ідея в моїй голові вже була років 5. З того моменту, як я придбала корейський набір ароматів за шалені гроші і завжди, коли у мене хтось просив його потестити, то я давала, але переживала, щоб ніхто нічого не розлив, не розбив та т.і. І потім я замислилась, а що, власне, мені заважає створити такий набір?
Дотепер мені бракувало часу. Минулого року я почала його робити, але потім почалось повномасштабне вторгнення і це все відклалось у якийсь довгий ящик. Але оскільки я людина, яка має все доробити до кінця, а на часі ще був чемпіонат з арома-сенсорики, я вирішила, що логічно подарувати переможцю такий набір. Тож до чемпіонату я доробила його до кінця.
Цей набір – це калібрувальний не тільки для обсмажчиків, або барист, також він для технологів, для будь-кого хто працює з кавою, та і не тільки з кавою. Загалом для всіх, хто хоче тренувати свої сенсорні навички. Бо після калібровок своїх рецепторів ти починаєш інакше відчувати продукти харчування та інші напої, не тільки каву.
7. Які у вас є ще ідеї або плани на майбутнє, чого очікувати любителям кави?
Планів у мене було багато, але війна внесла свої корективи, тож першочергово хочу залишитись ментально здоровою людиною. Зазвичай в кризових моментах я ще більше поринаю в роботу. В цьому році я хочу нарешті дописати та видати книгу, яку я пишу вже третій рік, звісно, вона пов'язана з кавою. І розвивати ті проекти, які є зараз, допомогати всім, кому я можу допомогти. Зараз ми разом з компанією Esco coffee, з якими ми познайомились минулого року, проводимо благодійні чемпіонати. Бо треба тримати в якомусь тонусі кавову спільноту, кавових людей, а також збирати гроші щоб фасувати каву у пірамідки та дріпи і відправляти їх нашим кавовим військовим захисникам та захисницям.
Підписатися на сторінки та замовити каву від пані Христини можна тут: Технологія кави https://instagram.com/the_coffee_technology?igshid=YmMyMTA2M2Y=
Інтернет-магазин: https://alpha-coffee.store/
Якщо у вас залишились запитання, задавайте їх в коментарях.
Мій шлях в кавову сферу розпочався приблизно у 2006 році, на той час я ще була студенткою Одеської Харчової Академії за спеціальністю "інженер-технолог". Переді мною постав вибір, де, власне, проходити практику. Я обрала харчово-концентратне підприємство в Одесі, де тоді обсмажували каву і згодом моя спеціалізація, як магістра, була теж пов'язана з кавою. Так я вчилась і працювала на той момент у галузі і мені це було набагато цікавіше, ніж інші сфери харчової промисловості. Тож, це були перші моменти коли я доторкнулася до кави.
Після закінчення Академії, на той час у м. Чорноморську (Одеська область, колишній Іллічівськ) будувалось нове підприємство повного циклу обсмаження зернової та розчинної кави. Як тоді, так і на сьогоднішній момент – це найбільше підприємство в Україні і одне з найбільших підприємств Європи (!) з виробництва натуральної та розчинної кави. Я одержала документи про освіту і пішла туди працювати якраз з моменту його відкриття. Я почала з посади звичайного лаборанта, бо у мене не було досвіду. Потім я була технологом, начальником зміни, а через кілька років отримала посаду головного технолога, а останні 3 роки була директором з виробництва.
Хочу ще додати, що для великих підприємств взагалі не актуальні питання, наприклад, про спешалті каву, або про якісь чемпіонати, чи про розвиток… Тобто, вони просто роблять великий об'єм, працюють з великими мережами і все це має бути злагоджено та працювати як годинник, тож пріоритети, коли я працювала на заводі, були зовсім інші. Але в силу особистих амбіцій та бажання пізнати кавову культуру, я з особистої ініціативи стала їздити на виставки, брати участь у чемпіонатах. Тож, можна сказати, що у мене є 2 шляхи: виробництво та особистий розвиток в цій галузі.
2. У 2018 році ви виграли чемпіонат України з обсмаження кави. Чи принесло вам це якісь додаткові бонуси в роботі, окрім безпосередньо престижності статусу?
Щодо відповіді на це питання, то я повторюсь, що для тих компаній, де я працювала, формати чемпіонатів взагалі не цікаві, вони роблять свої 200-300 тонн продукції в місяць і головними є швидкість, якість та своєчасність. Тож, чемпіонати - це була моя особиста ініціатива і щоб поїхати на чемпіонат, який я виграла, я взяла відпустку, поїхала на тиждень до Києва (де був чемпіонат) і я реально до останнього не думала, що переможу. Оскільки на той момент я вже не обсмажувала каву на роботі, як це роблять штатні обсмажчики, тобто моя задача є більш технологічною: вивести профіль обсмажування, як покращити зерно, щоб одержати з нього максимальний смак. Я ніколи не стояла біля ростера, як-то кажуть, зранку до ночі, ні, я вже тоді була технологом, у якого вже зовсім інші зобов'язання. Але особисто для себе, для власного розвитку, мені це було цікаво.
Чемпіонат з обсмажування триває 7 днів і я пам'ятаю, коли був день нагородження, у мене в цей день вже був потяг, я була з сумками, одягнена теж у "що попало" і я прийшла просто подивитись та попрощатися з усіма і спокійно поїхати додому на роботу і тут мені кажуть, що я зможу перемогти цей чемпіонат!
Чому не було цього очікування? Бо якось в Україні прийнято вважати, що той, хто смажить дуже круту каву, то саме він топовий обсмажчик, але насправді на чемпіонаті неважливо, який у тебе бренд, головне - це розуміти, як з не дуже потенційної кави, витягнути взагалі щось. Також важливими є дисципліна та таймінг. З цим у людей, які працюють на заводах, взагалі проблем немає,вони доволі дисципліновані, вміють чітко виконати від "А" до "Я" все що потрібно. Доказом цього став наступний рік, коли переміг Олексій Коновалов, він так само людина з заводу і я казала і буду казати, що чемпіонат з обсмажування – це не завжди лише про обсмажування, це вміння обсмажчика абстрагуватись в будь-яких умовах і з цим у багатьох є проблеми, бо коли ти обсмажуєш у звичному для себе середовищі, де ти звик до всього, то це одне, а коли тебе "поміщають" в інші умови і дають зерно так собі якості, і тобі щось треба з ним зробити в певний час з певними моментами, то це зовсім інше. І я бачила, як у досить відомих обсмажчиків через це трусилися руки, але у людей з заводу цієї проблеми немає взагалі, бо вони працюють в інших умовах, які більш стресові, ніж в маленьких ростеріях.
3. Вас цілком можна назвати "селф-мейд вумен" і скажіть, будь ласка, чи траплялось вам відчувати упереджене ставлення до себе коли-небудь?
Напевно так, я дійсно зі звичайної родини, моя мама бухгалтер, тато все життя пропрацював на залізниці і був військовим, тож так, у нас така різношарова родина. Мій вибір піти вчитись у Харчову Академію був доволі раптовим, бо все життя я мріяла бути медиком. Проте через брак коштів, батьки не змогли платити за контракт у медичному ВНЗ, я не поступила на медичну спеціальність, але я добре зналась на хімії та фізиці, тому зробила вибір на користь Харчової Академії. А життя вже потім розклало, як треба, тобто, мені пощастило потрапити на той завод, пощастило бути зараз там, де я є, і навіть, мої підробітки постійно мене чомусь навчали. Я ніколи не працювала лише на одній роботі, часто мала 2, або 3. Але це не погано, це досвід, який можна одержати.
А що стосується упередженого ставлення, то коли я виграла той чемпіонат, то я чула загалом, що "Кріс, ти – молодець!", але траплялися і хейтери, які казали, що я щось комусь заплатила, когось підкупила. Звісно, ті люди, які знали мене ближче, то вони просто сміялися з цих упереджень, але інші думали "Так, точно, все куплено". І на одному з виступів у присутності людини, яка розповсюджувала ці чутки, я пожартувала на всю аудиторію, що для тих, у кого є бажання заплатити та стати чемпіоном змагань, у вас буде нагода на наступний рік.
Тож, це смішно і абсурдно, це, напевно, єдиний конфлікт, який був. Бо це менталітет людей, люди завжди будуть чимось незадоволені і, напевно, це нормально. Бо це легше за все – звинувачувати когось, чи вигадувати щось, тож це ок.
4. Розкажіть, будь ласка, про ваші проекти: Alpha Coffee, хто ще у вашій команді і чи можна вашу каву спробувати десь в закладах? А також, за яким принципом ви обираєте каву?
Освітня сторінка Технологія кави: чи важко онлайн пояснювати людям про каву, чи є якісь запитання, які вам задають найчастіше?
Коли завод закрили через певні юридичні моменти, то я можу сказати, що мені знову пощастило, що ми відкрили проект Alpha Coffee. Навіть попри те, що на той момент у мене було багато пропозицій від великих компаній щодо співпраці, але пропрацювавши 11 років на заводі, я дуже не хотіла знову ув'язуватися у цю "заводську історію", бо я людина відповідальна і не хотіла знову бути "прив'язаною" до заводу і "жити в ньому".
Alpha Coffee – це більше проєкт для душі. Це те, як я бачу каву і я бачу її дещо ширше, ніж просто напій. Для мене важлива і хімія кави, вплив продуктів харчування на нас – людей, бо я хімік і для мене вкрай важливі оці всі молекулярні штуки.
В Alpha Coffee основний концепт – це все-таки капсульна кава, яка відкриває зовсім інше розуміння напою. Разом зі спеціалістами ми розробили декілька купажів, які впливають на наше сприйняття, на нашу лімбічну систему. Тобто це дещо дослідницький проект, який має просто обсмажену спешалті каву, дріпи, бо це зручно, але я особисто роблю більше акцент саме на капсульній каві.
Стосовно сторінки Технологія кави - це моє бажання бути корисною і привнести свій вклад в розвиток кавової культури. Оскільки потрібно щось лишати за собою і бути чимось корисними.
Як я обираю зелену каву? Для мене принципово щоб це була кава з маленьких ферм, або це якісь мікролоти. Всю каву я пробую особисто і розуміючи каву нашого (Alpha Coffee) споживача, а вони вже звикли до нашого стилю обсмажування, то я орієнтуюсь перш за все на них.
У нас невелика команда, яка складається з мене, мого чоловіка, який, власне, і обсмажує каву, бухгалтер та СММ-спеціаліст. Тож, штат у нас дуже невеликий.
5. Як сформувалося ваше бачення профілювання кави? Сьогодні на ринку дуже популярно обсмажувати максимально світло, а ви обсмажуєте зазвичай темніше ніж "середній колір по ринку". Чому саме так і як ви до цього дійшли?
Щодо профілю обсмаження, то воно у мене сформувалося ще на заводі, бо ми обсмажували в день приблизно 15 тонн кави і цю каву пили по всій країні. Якби вона не користувалась попитом, то ми б змінювали профіль. Ми смажили нормальним середнім обсмажуванням, звісно, не дуже темно щоб не з'являлися масляні краплі.
Але коли ти щодня працюєш в такому ритмі, то немає змоги оцінити ринок спешалті кави. Коли мене зацікавила більше саме ця сфера, я почала купувати каву різних обсмажчиків в Україні і я побачила, що вони дійсно дуже світло обсмажують і я взагалі не зрозуміла – чому? Але у мене закралася думка "Може я щось не так роблю?" Згодом я 3 рази переконувалась, що роблю все правильно. 1-й раз – це коли я поїхала на чемпіонат світу і його я повністю "завалила", бо у мене була дуже світла кава, яка мені не властива. До мене підійшла одна з суддів і сказала "Куди ти приїхала? У тебе ж в Україні була хороша чашка! Навіщо ти так світло обсмажила, це під фільтр?"
На наступний рік ми знову поїхали на міжнародний чемпіонат у Тайвань і там Олексій обсмажив каву так, як я вважаю за потрібне і він зайняв сьоме місце. Він втратив бали на заповненні документів (оціночних листів), але саме кава у нього була дуже смачна і якщо сумувати бали лише за каву, то вона зайняла друге місце.
І мене вразило у Тайвані те, що у них в кав'ярнях дуже класне зерно. Наприклад, Геша – це норма практично для будь-якої кав'ярні. І коли ти заходиш і хочеш придбати каву, то вони пропонують дуже різноманітне і круте зерно, але вона обсмажена, ну, скажімо, значно темніше, ніж прийнято в Україні. Її п'єш і це приємно, а не так, що волосся стає дибки.
Ще один момент – фізіологічний. Ні для кого не секрет, що світле обсмаження шкодить здоров'ю, але, якщо ви не знали, то варто почитати, як у нас відбувається травлення, то світле обсмаження – це не ок саме в плані здоров'я.
Тож, саме я не буду змінювати свій профіль обсмажування, він буде таким, який він є. Стосовно тенденцій в Україні, я хочу сказати, що останнім часом тенденція трохи змінилась. За останній рік, наприклад, вона змінилась в темнішу сторону. Я думаю, що просто прийшло розуміння, що українці - це не просто ті люди, які хайпують на каві, це люди, які п'ють каву вдома, в офісі, в дорозі і, перш за все, треба питати їх. І якби все було так однозначно, то в Україну б не ввозили в такій кількості імпортну каву, зокрема італійську, з овер-темним обсмаження та іншу, яка теж обсмажена значно темніше. Тож, треба повертатися обличчям до споживача і цікавитись, що подобається особисто йому.
Знову ж так, я нікого не закликаю обсмажувати темно, до появи масел, чи як в Європі, але ми повинні пам'ятати, що кава – це ягода, а ягода має бути солодкою.
6. Нещодавно ви опублікували інформацію про набір семплів для калібровки рецепторів, який ви створили. Де його можна придбати і чи можна буде з ним попрацювати під керівництвом когось із досвідчених колег, якщо людина тільки починає знайомитися з кавою?
Ця ідея в моїй голові вже була років 5. З того моменту, як я придбала корейський набір ароматів за шалені гроші і завжди, коли у мене хтось просив його потестити, то я давала, але переживала, щоб ніхто нічого не розлив, не розбив та т.і. І потім я замислилась, а що, власне, мені заважає створити такий набір?
Дотепер мені бракувало часу. Минулого року я почала його робити, але потім почалось повномасштабне вторгнення і це все відклалось у якийсь довгий ящик. Але оскільки я людина, яка має все доробити до кінця, а на часі ще був чемпіонат з арома-сенсорики, я вирішила, що логічно подарувати переможцю такий набір. Тож до чемпіонату я доробила його до кінця.
Цей набір – це калібрувальний не тільки для обсмажчиків, або барист, також він для технологів, для будь-кого хто працює з кавою, та і не тільки з кавою. Загалом для всіх, хто хоче тренувати свої сенсорні навички. Бо після калібровок своїх рецепторів ти починаєш інакше відчувати продукти харчування та інші напої, не тільки каву.
7. Які у вас є ще ідеї або плани на майбутнє, чого очікувати любителям кави?
Планів у мене було багато, але війна внесла свої корективи, тож першочергово хочу залишитись ментально здоровою людиною. Зазвичай в кризових моментах я ще більше поринаю в роботу. В цьому році я хочу нарешті дописати та видати книгу, яку я пишу вже третій рік, звісно, вона пов'язана з кавою. І розвивати ті проекти, які є зараз, допомогати всім, кому я можу допомогти. Зараз ми разом з компанією Esco coffee, з якими ми познайомились минулого року, проводимо благодійні чемпіонати. Бо треба тримати в якомусь тонусі кавову спільноту, кавових людей, а також збирати гроші щоб фасувати каву у пірамідки та дріпи і відправляти їх нашим кавовим військовим захисникам та захисницям.
Підписатися на сторінки та замовити каву від пані Христини можна тут: Технологія кави https://instagram.com/the_coffee_technology?igshid=YmMyMTA2M2Y=
Інтернет-магазин: https://alpha-coffee.store/
Якщо у вас залишились запитання, задавайте їх в коментарях.
