Кавове диво В'єтнаму. Історія вирощування кави у В'єтнамі та інші цікаві факти

Про найбільшого виробника арабіки Бразилію ми розповідали тут, а тепер хочемо вас познайомити з історією найбільшого виробника робусти – В'єтнаму.



Попри те, що ця країна зараз виробляє найбільшу кількість робусти у світі і в'єтнамські кавові напої такі ж знані, як і інші традиційні страви, але ще буквально 100 років тому – це була країна, де традиційно пили лише чай.

Оскільки В'єтнам був французькою колонією на той час, то варто зазначити, що до Французької революції 1789 року Франція була провідним виробником і споживачем кави у світі. Свою каву Франція "виробляла" переважно в колоніях Антильських островів у Карибському морі, таких як Гваделупа та Мартиніка. В ті роки в Парижі налічувалось понад 700 кав’ярень.

У 1857 році французький католицький священик привіз дерево кави з о. Мартиніка у В'єтнам. В ті роки французи дуже наполегливо намагались поширити, або навіть краще сказати – нав'язати, католицизм у В'єтнамі, тому туди приїздило доволі багато священників. Через це навіть почалася Перша Франко-В'єтнамська війна у 1858 році, але це вже інша історія, а ми повернемося до кави.

Отже, французький священик привіз кавове дерево до В'єтнаму з метою розпочати невелику кавову ферму. Це була арабіка. На жаль, ніяких відомостей про успіх саме цієї ферми нам знайти не вдалося, але напевно справи йшли непогано, оскільки невдовзі з'явився навіть власний бренд кави, вирощеної в тому регіоні, який називався "Arabica du Tonkin".

У 1908 році французи привезли до В’єтнаму два інших види кави: Робусту та Ексельсу. Не зупиняючись, французи експериментували з різними сортами кави, привезеними з Конго в Центральному нагір'ї та стали свідками чудового розвитку кави в цьому регіоні.

Попри війну, території, на яких висаджували каву збільшувались і в 1986 році загальна площа країни, зайнята виробництвом кави, становила близько 50 000 гектарів, а обсяг виробництва становив 18 400 тонн (трохи більше 300 000 мішків по 60 кг). Станом на зараз цей показник складає майже 1,89 млн тонн.

Після закінчення війни в 1975 році країна переживала сильний економічно-соціальний та політичний занепад. Економічна політика, скопійована з срср, більше не відповідала внутрішньому становищу країни.

У 1980 р какао-кавова компанія під керівництвом Міністерства сільського господарства В'єтнаму розробила програму розвитку кавової галузі, яка дозволяла підписати низку угод з різними країнами про посадку кавових дерев. Срср забезпечив 20 тисяч га землі під каву, Німеччина (ДРН) 10 тисяч га, Болгарія, Чехословаччина та Польща забезпечили саджанцями кави на 5 тисяч га землі кожна.



З 1986 року уряд В’єтнаму зосередив свої інвестиційні ресурси на кавовому секторі, прагнучи перетворити каву на важливий сільськогосподарський ресурс. Окрім радгоспів, держава також заохочує вирощувати каву індивідуальні домогосподарства. Таким чином, виробництво кави у В'єтнамі вибухнуло з точки зору площі, виробництва та вартості експорту.

В кінці 80-х рр у В'єтнамі широко стали використовувати різновид кави Катімор. Його вивели португальські вчені ще у 1959 році за допомогою схрещування арабіки Катурра та природного гібриду арабіки та робусти Тімору.

Завдяки схрещуванню двох рослин сорт кави Катімор успадкував риси від обох – зокрема, стійкості до іржі кавового листя (через генетику зерен робусти) і невеликий компактний розмір, що значно спростило великомасштабне землеробство. Саме ці корисні характеристики привернули в’єтнамських фермерів кави до сорту, і тому все більше кавових плантацій у В’єтнамі починають вирощувати сорт Катімор.

Починаючи з 1990-х рр на робусту припадає приблизно 92,9% загальної площі вирощування кави, на арабіку припадає не більше 5% від загалу.

Стрімкий розвиток кавової галузі допоміг покращити економічну ситуацію в країні. У 1994 році за межею бідності було приблизно 60% населення країни, зараз же цей показник знизився до 10%. Для порівняння, до повномасштабного вторгнення 2% населення України жило за межею бідності, але вже станом на кінець 2022 року цей показник збільшився в 10 разів.

Середня врожайність кави у В’єтнамі становить приблизно 2,3 тонни з гектара, що значно перевищує врожайність кави у будь-якій іншій країні світу. У В’єтнамі створено свій власний бренд "Робуста високої інтенсивності". Рослина "окунь" дає більше зерна з гектара, ніж арабіка, що дозволяє В'єтнаму стати найпродуктивнішою країною-виробником кави.

Кава по-в’єтнамськи традиційно обсмажується темно, що дає сильний і дуже насичений смак. Коли кава стала популярною у в’єтнамських регіонах, процес обсмажування змінювався по-різному.

Історично склалося так, що кавові зерна обсмажують у олії, схожій на карамель (суміш цукру, ванілі та какао), щоб надати їм солодкий наліт і унікальний смак. У сучасному В’єтнамі використання вершкового масла для смаження стає все більш популярним, щоб допомогти зернам просмажитися більш рівномірно (прим. Обсмаження кави з додаванням олій практикується дуже рідко, я знаю про такі практики в Ефіопії та інших африканських країнах, але переважно у всьому світі кава обсмажується без додавання будь-яких олій).

В'єтнамські рецепти кави теж дуже унікальні та відрізняються від рецептів у всьому світі. Наприклад, ви напевно чули про в'єтнамську каву з яйцем. Сирі яєчні жовтки + цукор + згущене молоко + кава. Все необхідно ретельно перемішати і ви одержите типовий смак в'єтнамського напою. Але використання яєць набуло поширення не через якусь примху, а через війну.

У 1946 році коли війна ще тривала, була широка нестача продуктів харчування, зокрема і молока. Тож один чоловік на ім'я Нгуен Ван Гіанг який тоді працював барменом у готелі Sofitel Legend Metropole у Ханої, придумав, чим можна замінити згущене, яке традиційно використовувалось для приготування кави. Тож він використав збиті жовтки.

Творча імпровізація прижилася й стала шанованим місцевим напоєм, що зрештою спонукало Ван Гіанга відкрити власний магазин Giảng Cafe, який з тих пір став національною визначною пам’яткою міста Ханой.

З роками популяризувалися нові рецепти в’єтнамської кави. Є кокосова кава, кава з йогуртом, кавова суміш банана та авокадо та багато іншого.

Ці зміни демонструють, як в’єтнамська культура кави постійно розвивається.


Джерела:







​