Згідно з останніми дослідженнями кава без кофеїну все більше набирає популярності і ми вже писали про методи декофеїнізації, але сьогодні хочемо зупинитися саме на історії цього процесу і з’ясуємо, з чого все почалось та до чого тут Третій Рейх.
Зануримось у Європу 1800-х рр. Саме в 1820-х рр. було зроблено такі винаходи як: Телеграф, фотографія, паровий двигун, які є ознаками Промислової революції. І саме в 1819 році німецький хімік Фрідліб Фердінанд Рюнге виділив відносно чистий кофеїн, який він назвав Kaffebase (тобто основа, яка існує в каві), роком пізніше таке саме відкриття зробили французькі вчені, але першість належить саме Рюнге.
Фрідліб Фердінанд Рюнге
Формула кофеїну
Історики навіть зазначають що кавові зерна до Рюнге потрапили з рук письменника Йоганна Вольфганга Гете, який подарував їх науковцю саме для того, аби той їх вивчив. «Він мав рацію, бо я невдовзі дізнався, що в ньому є кофеїн».
На той період вчені та лікарі були впевнені, що каву можна вживати в якості ліків від температури, оскільки кавове дерево належить до тої ж родини, що і хінне дерево, а хінін якраз і є жарознижувальною, протизапальною та антималярійною речовиною, тож в зернах кави теж намагались знайти хінін. Але знайшли кофеїн. Поряд з відкриттям кофеїну, вчені також виявили, що в каві є тисячі різних хімічних речовин, включаючи вуглеводи, ліпіди, азотисті сполуки, вітаміни, мінерали, алкалоїди та фенольні сполуки. Ці інгредієнти не тільки сприяють унікальному смаку кави, але й мають позитивний фізіологічний вплив на здоров’я та розум людини.
Далі діло продовжує не науковець, а син морського купця, який теж займався торгівлею, на ім’я Людвіг Розеліус. Батько Розеліуса помер і Людвіг був переконаний, що це сталося саме через те, що батько вживав занадто багато кави, тож йому дуже хотілося видалити цю «отруту» з усіх зерен. І це дійсно сталось, але випадковим шляхом.
Людвіг Розеліус
Під час перевезення кави кораблем до Німеччини мішки з кавою просочилися морською водою і спочатку Людвіг подумав, що зерна зіпсовані, але виявилось що ні, з них просто частково видалився кофеїн. Пізніше Розеліус використав бензол для того, аби видалити кофеїн повністю.
Згодом Розеліус заснував власну компанію під назвою Kaffee HAG (Kaffee Handels-Aktiengesellschaft) і почав продавати свою інноваційну каву без кофеїну для заможних людей Веймарської Республіки, яка якраз тоді досягла свого піку. Коли НСДАП і Адольф Гітлер прийшли до влади і держава офіційно стала Третім Рейхом, ідея безкофеїнової кави просто ідеально вписувалась в нову національну ідеологію. Кофеїн сприймався отрутою, тож для збереження здорового арійського населення рекомендувалося вживати саме декаф, а ще вона «лікувала нерви та була корисною для серця».
Кімната пропаганди, де були виставлені також упаковки Кави HAG
Безкофеїнову каву HAG широко використовували під час урядових засідань, ба більше, Розеліус також почав виготовляти дитячий розчинний какао напій під назвою Kaba (до речі, він досі існує в Німеччині) і в 1936 році на мітингу в Нюрнберзі цим напоєм пригостили 42000 членів Гітлерюгенду. Звісно, сам Людвіг Розеліус намагався долучитися до НСДАП, але зазнав поразки, проте особисто з Гітлером він зустрічався.
У 1933 році Йозеф Геббельс зазначив, що Німеччина імпортувала 2,16 мільйона мішків кави щорічно, а до 1938 року ця цифра зросла до 3,29 мільйона. Але оскільки нацисти прагнули економічної самодостатності (автаркії), торгівля кавою була скорочена.
Парадоксом було те, що попри те, що кофеїн вважався отрутою та небажаним до вживання справжніми арійцями, проте вони охоче їли шоколад з додаванням метамфетаміну і це не вважалось чимось нездоровим, навпаки він чудово підвищував продуктивність.
На початку 1940-х років справжня кава ставала дедалі рідкіснішою. Фунт смаженої кави, який на початку 1930-х років коштував 1,80 рейхсмарок, злетів до запаморочливих 40 рейхсмарок.
Режим використовував свою пропагандистську машину, щоб представити дефіцит кави як патріотичну жертву.
Безкофеїнова кава не була зосереджена лише в Німеччині, у 1932 році американська компанія General Foods придбала бренд і випустила каву без кофеїну в США під назвою Sanka (від фр. «sans caféine» – без кофеїну), під цією назвою кава продавалась і в інших європейських країнах.
Рекламна стаття про каву Sanka в газеті
В 1950-1960-х рр. Sanka активно рекламувалась на телебаченні і при цьому дуже активно замовчувалось що таку каву п’ють нацисти.
Kaffee HAG та Sanka продавались в упаковках, що дуже відрізнялись від усіх інших. На упаковках було зображено яскраво-помаранчеве рятівне коло, яке означало спасіння від кофеїну. До розробки фірмової упаковки Розеліус залучив двох дизайнерів: Альфреда Рунге та Едуарда Скотланда.
Пізніше на упаковку стали додавати червоні сердечка, але сердечка були характерні для упаковок Sanka.
Людвіг Розеліус помер у 1943 році у віці 68 років. Потім компанію Kaffee HAG викупив офіс Jacobs Douwe Egberts. З 2015 року HAG належить голландській компанії JDE Peet’s.
Тут ви можете подивитись телевізійну рекламу Kaffee HAG 1956 року., тут вже можна побачити, що сердечки на упаковці займають таке ж місце, як і рятівне коло.
Використані джерела:
https://www.internationalposter.com/product/kaffee–hag-rider/
https://www.atlasobscura.com/articles/decaf-coffee-nazi-party
https://voltagecoffee.com/decaf-coffee/
https://trungnguyenlegend.com/the-role-of-coffee-in-ancient-to-modern-medicine/?lang=en
https://de.wikipedia.org/wiki/Kaba_(Kakaogetr%C3%A4nk)
https://www.academia.edu/23913378/What_do_Decaffeinated_Coffee_and_Hitler_have_to_do_with_each_other
https://berlinexperiences.com/did-the-nazis-invent-decaf-coffee/