Кенійська кава – від колоніального товару до однієї з найкращих кав світу

Кенійська кава має один із найбільш впізнаваних смакових профілів у світі. Зараз Кенія асоціюється з винятковою кавою, але так було не завжди. Зараз Кенія 6-й за величиною виробник кави в Африці та 18-й у світі. З 2005 року 99% цієї кави експортується переважно до Європи, Сполучених Штатів Америки та Саудівської Аравії.

Історія кави в Кенії є складною і відображає ширшу історію країни як британської колонії та боротьбу за незалежність. Кава не була представлена в Кенії до 1893 року. І більше того, в Кенії кава з'явилась не з Ефіопії (батьківщини арабіки) і не з Уганди (батьківщини робусти), як ми всі могли подумати. Кава вперше завезена в Кенію Джоном Патерсоном від імені Шотландської місіонерської місії з вирощування насіння та зерен, отриманого від Британської Ост-Індської компанії.

Завершення будівництва Угандійської залізниці та прибуття європейських поселенців зрештою призвели до запровадження плантаційного землеробства та великомасштабного вирощування культур, таких як чай, пшениця, сизаль і кава. Будучи колонією британської корони, поселенцям було доручено оплатити будівництво залізниці, а експорт кави швидко розширювався, щоб погасити цей борг.



Під час колонізації, британські поселенці почали висаджувати каву на великих ділянках землі. Вони вклали значні кошти у виробництво кави до такої міри, що вона стала основним кенійським експортом. А вже через 3 роки у 1986 було одержано перший врожай.

Після того, як британці колонізували Кенію, вони оголосили, що певні культури вирощують лише білі поселенці, а африканці повинні були надавати безкоштовну або дешеву робочу силу. Кава була однією з таких культур.

У 1937 році уряд створив Кооперативний союз плантаторів Кенії (KPCU), щоб відігравати значну роль у розвитку кавової промисловості та представляти інтереси дрібних фермерів, які вирощують каву.

Лише після повстання Мау Мау, яке тривало з 1952 по 1960 роки, та призвело до здобуття країною незалежності, деяким африканцям було дозволено вирощувати каву, але суворо контролюючи кількість рослин, які можна вирощувати, і їм було заборонено використовувати каву як напій категорично.

Усю каву потрібно було централізовано обробляти та продавати. Найкращу каву Кенії експортували, а на місці продавали лише каву найгіршої якості. Це призвело до того, що покоління кенійців ніколи не знали, що їхня кава є однією з найкращих у світі.

У 1922 році колоніальний британський уряд заснував Сільськогосподарські лабораторії Скотта. Співробітники лабораторії надавали кенійським фермерам навчання та технічні поради щодо вирощування кави. Але розробка сортів SL28 і SL34 залишається найбільш помітною роботою лабораторії. Зараз ці сорти надзвичайно популярні в усьому світі.

Сильні спалахи хвороби кавових ягід та листової іржі вразили Кенію наприкінці 1960-х років. Але Фонд дослідження кави у м. Руіру, швидко відреагував і почав розробляти стійкі сорти.

Фонд представив кенійським виробникам кави сорти Ruiru 11 і Batian. Фермери вважають Ruiru і Batian національною гордістю, оскільки ці сорти з'явилися після колоніального уряду в Кенії. У 2014 році Фонд дослідження кави було перейменовано в Інститут дослідження кави.

Кавова промисловість країни була організована навколо щотижневої, керованої державою, відкритої системи аукціонів, розробленої в результаті прийнятого в Кенії Закону про каву 1933 року. Аукціони, які відбуваються на Найробійській кавовій біржі, вважаються найпрозорішою системою визначення цін і розподілу якісної зеленої кави в будь-якій світовій галузі, вони вважаються навіть кращими за аукціони Cup of Excellence.

Країна відома своєю відмінною системою класифікації кавових зерен за розміром, формою та загальною якістю. У 2006 році нове законодавство дозволило домовитися про продаж кави між виробниками та покупцями поза аукціонної платформи. Сьогодні близько 60 відсотків кави в Кенії виробляється кооперативами.

У Кенії вирощують переважно арабіку з невеликим відсотком виробництва робусти. Каву часто вирощують серед інших культур, і часто зустрічаються тіньові дерева, такі як авокадо. Більшість її вирощують на дуже родючому вулканічному ґрунті на великих висотах від 1400 до 2000 метрів над рівнем моря. Регіон зростання простягається від пагорбів гори Кенія майже до столиці Найробі. Є також менший регіон, розташований на схилах гори Елгон.

Назви цих сортів SL28 та SL34 означають що префікс SL є абревіатурою від Scott Agricultural Laboratories, а 28 та 34 – це серійні номери.

Сорт Ruiru 11 був так названий з двох причин. По-перше, сорт був розроблений на дослідницькій станції кави в м. Руіру, звідси і префікс Руіру. Код "11" означає, що це перший культивар, виведений кенійцями, і що він був випущений в результаті одностороннього схрещування.

Класифікація кенійської кави.
Кенійська зелена кава в зернах сортується за розміром і кольором, формою та щільністю. Загальне припущення полягає в тому, що розмір є найважливішим фактором, що визначає якість, стверджуючи, що більші зерна містять більше ефірних олій, які покращують смак і аромат. Таким чином, найбільші та найкращі зерна кенійської кави класифікуються як Kenya AA. Трохи менший кенійський сорт АВ, який дехто вважає кращим зерном, ніж АА. Найважливіше, однак, те, що зерна сортуються за розміром, щоб досягти рівномірного обсмажування.

В даний час в Кенії використовується вісім категорій розмірів кави:

Кенія E (Elephant Bean)
Кенія PB (піберрі/ "горох Беррі")
Кенія АА (Екран 17/18)
Кенія АВ
Кенія С
Кенія TT
Кенія Т
Кенія MH/ML

Кенійська кава, відома своїм незмінно насиченим смаком і глибокою винною кислинкою, має виразно яскравий смак зі складними фруктово-ягідними тонами.

Цього року Кенія розпочала масштабні геологічні дослідження ґрунту і вже вдалося виявити, що кенійська земля має близько 970 різноманітних мінералів. Вулканічний ґрунт особливо сприятливо впливає на вирощування кави, оскільки містить фосфор, азот, калій, кальцій, цинк і бор, які сприяють насиченому аромату кави. Калій наприклад, впливає на загальний вміст цукру та лимонної кислоти. Кава, яка росте на схилах гори Кенія, має тонкі ягідні відтінки, а також гострих цитрусів. Кава, яка вирощується на схилах згаслого вулкану Маунт Едмон, має дуже насичені ноти цитрусових. Регіон вирощування поблизу о. Вікторія, де регулярно випадають дощі, дає солодкі та вершкові профілі. Регіон Ріфтової долини дає каві шоколадний смак та середньою кислинку.



На цьому малюнку ви бачите поєднання 2-х мап Кенії: мапи кавових регіонів та мапи гірських хребтів. Вони практично співпадають, оскільки саме в гірській місцевості найкращий ґрунт для вирощування кави.

Кенійська кава захоплює та має відому репутацію в усьому світі! Її історія – це наполеглива праця, цілеспрямованість, любов до землі та врожаю. І хоча кавовий сектор Кенії не позбавлений труднощів, кенійські фермери пишаються тим, що виробляють одну з п’яти найкращих сортів кави у світі.





Джерела:


















​