.gif)
Попри війну в Україні стрімко розвивається кавовий ринок: відкриваються нові кав'ярні, спеціалісти беруть участь у міжнародних змаганнях та завойовують призові місця, ростерії переїздять з окупованих територій у більш безпечні, але нещодавно з'явилась новина про створення першого українського пуровера з кераміки. Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з Дмитром - творцем цього вишуканого приладу.
УКС: Розкажіть, будь ласка, про себе. Про вашу команду. Звідки ви, чим ще займаєтесь, окрім кавових приладів?
Дмитро: Я Дмитро, з маленького провінційного міста на Кіровоградщині.
Завжди мріяв створювати. З амбіціями та бажанням розвиватись переїхав до Києва, у мене була «україніська мрія» (українізація «амерікан дрім»).
Дуже пощастило, що перша робота була за баром, в чарівній кав’ярні 3-ї хвилі в спальному районі Позняків.
Там і познайомився з унікально-глибоким світом спешелті кави та різномаїттям методів приготування.
Велика вдячність керівництву, яке не шкодувало ресурсів для навчання команди.
Тяжко розповідати про команду, адже на фулл таймі тільки я, інші — дизайнер Максим, кераміст Павло та запальничка Іринка, вона по каві.
УКС: Звідки прийшла ідея створити пуровер, чим надихались? Як обрали матеріал? Чи допомогає вам хтось ще? Де брали фінансування?
Дмитро: Народження ідеї — неймовірна річ, адже, на мою думку, це мрія в яку закохуєшся і починаєш вірити в неї, ніби зупиняєш час і в голові будуєш кожен крок реалізації. Я обожнюю мріяти і впевнений, що мріяти так само необхідно, як і дихати.
Саме цей момент я пережив у Львові, коли переїхав на захід України з початку відкритої російської агресії.
Працюючи за баром і ховаючись в підвалі під час повітряної тривоги, щоразу думав стосовно мого впливу на ситуацію.
І чудово розуміючи, що донатити з зарплатою бариста дуже тяжко, зрозумів що потрібно відкинути всі переживання і страхи та почати рухатись до мрій. Кінцева ціль девайсу — вийти на країни ЄС та США, а також країн Азії та Австралії і привертати увагу кавової спільноти на обставини нашої країни. Українська кавова спільнота — це любов, адже стільки посмішок і зацікавленності я в своєму житті не переживав, чесно.
За основу матеріалу обрав кераміку, тому що я сам по собі не люблю пластик. Так, я з тих хто сотрує сміття.
А тим більше виявилось, що в нас шалено талановиті керамісти, а сама глина виробляється в Україні — в тимчасово окупованих містах.
Мені допомагає віра в те, що я можу змінити обставини, та люди, які мене оточують і надихають.
Окрема вдячність певним персонам, які надихали продовжувати.
Я ідейник, і скажу дуже чесно, що прорахував проєкт поверхнево, тому вже під час розробки почав зустрічатись з проблемами фінансування.
В цілому ще багато моментів необхідно пропрацювати, але вже є перші клієнти.
Тому молода компанія росте органічно. Хоч і по-правді, я подавався на гранти стартапів, та фінансування не отримав.
Можливо з часом це зміниться і вже сьогодні вони просто прискорять ріст.
УКС: Чи є вже перші відгуки про ваш прилад? Хтось вже встиг протестити його?
Дмитро: Найприємніший відгук — зацікавленість. Маючи 1 пост в Instagram на проєкт підписались понад 100 людей.
Тестували всюди, куди заходив пити каву, а саме найвідоміші кав’ярні та бариста зі Львову та Києва.
УКС: Поділіться планами на майбутнє. Чи будете презентувати його десь на виставках (українських, чи міжнародних)? Які ще прилади для кави варто очікувати від вашої команди?
Дмитро: Розглядаючи сьогоднішню ситуацію в Україні дуже тяжко в подробицях запланувати наступний рік-два, але це не зупиняє бажання мріяти.
Звісно, є вже намальовані новітні девайси на папері, та розповім про них після патентування, зрозумійте правильно.
На майбутні пів року головна ціль незмінна — вихід на світовий ринок завдяки платформі «Kickstarter».
А через рік, сподіваємось, випустимо вже новенький продукт, якого світ ще не бачив.
Стосовоно виставок теж дуже цікавий шлях.
Все відбувається природньо, без якихось «маркетингових схем».
Вже сьогодні відомо про майбутню презентацію 18-го вересня на «Батл для дріпах» у Львові.
Далі будемо анонсувати з часом.
УКС: Якій каві віддаєте перевагу, які методи заварювання любите?
Дмитро: Обожнюю пити чорну каву, без домішків та цукру)
Про цукор жарт, адже самі цукри вже знаходяться в каві (крім того що я розвиваюсь як стартапер, обожнюю навчатись жартувати).
За літо смаковими рецепторами відчув більше чотирьохста «дотиків».
А до проєкту полюбляв варити «Орігамі» ну, і по класиці, еспресо зранку, щоб налаштувати помел.
Стосовно вибору кави все просто.
Вважаю, що кава сьогодні — мистецтво, її не можна порівнювати. Тому люблю куштувати щоразу різні країни / обсмажки / обробки.
І найважливіше не якої якості зерно, а що в голові, коли підносиш горнятко до рота.
Смакувати можна і розчинну каву, якщо в чудовій компанії або з хорошим настроєм.
Для того щоб відчути Дотик, підписуйтесь на Інстаграм сторінку проекту щоб бути в курсі всіх цікавих новинок )
УКС: Розкажіть, будь ласка, про себе. Про вашу команду. Звідки ви, чим ще займаєтесь, окрім кавових приладів?
Дмитро: Я Дмитро, з маленького провінційного міста на Кіровоградщині.
Завжди мріяв створювати. З амбіціями та бажанням розвиватись переїхав до Києва, у мене була «україніська мрія» (українізація «амерікан дрім»).
Дуже пощастило, що перша робота була за баром, в чарівній кав’ярні 3-ї хвилі в спальному районі Позняків.
Там і познайомився з унікально-глибоким світом спешелті кави та різномаїттям методів приготування.
Велика вдячність керівництву, яке не шкодувало ресурсів для навчання команди.
Тяжко розповідати про команду, адже на фулл таймі тільки я, інші — дизайнер Максим, кераміст Павло та запальничка Іринка, вона по каві.
УКС: Звідки прийшла ідея створити пуровер, чим надихались? Як обрали матеріал? Чи допомогає вам хтось ще? Де брали фінансування?
Дмитро: Народження ідеї — неймовірна річ, адже, на мою думку, це мрія в яку закохуєшся і починаєш вірити в неї, ніби зупиняєш час і в голові будуєш кожен крок реалізації. Я обожнюю мріяти і впевнений, що мріяти так само необхідно, як і дихати.
Саме цей момент я пережив у Львові, коли переїхав на захід України з початку відкритої російської агресії.
Працюючи за баром і ховаючись в підвалі під час повітряної тривоги, щоразу думав стосовно мого впливу на ситуацію.
І чудово розуміючи, що донатити з зарплатою бариста дуже тяжко, зрозумів що потрібно відкинути всі переживання і страхи та почати рухатись до мрій. Кінцева ціль девайсу — вийти на країни ЄС та США, а також країн Азії та Австралії і привертати увагу кавової спільноти на обставини нашої країни. Українська кавова спільнота — це любов, адже стільки посмішок і зацікавленності я в своєму житті не переживав, чесно.
За основу матеріалу обрав кераміку, тому що я сам по собі не люблю пластик. Так, я з тих хто сотрує сміття.
А тим більше виявилось, що в нас шалено талановиті керамісти, а сама глина виробляється в Україні — в тимчасово окупованих містах.
Мені допомагає віра в те, що я можу змінити обставини, та люди, які мене оточують і надихають.
Окрема вдячність певним персонам, які надихали продовжувати.
Я ідейник, і скажу дуже чесно, що прорахував проєкт поверхнево, тому вже під час розробки почав зустрічатись з проблемами фінансування.
В цілому ще багато моментів необхідно пропрацювати, але вже є перші клієнти.
Тому молода компанія росте органічно. Хоч і по-правді, я подавався на гранти стартапів, та фінансування не отримав.
Можливо з часом це зміниться і вже сьогодні вони просто прискорять ріст.
УКС: Чи є вже перші відгуки про ваш прилад? Хтось вже встиг протестити його?
Дмитро: Найприємніший відгук — зацікавленість. Маючи 1 пост в Instagram на проєкт підписались понад 100 людей.
Тестували всюди, куди заходив пити каву, а саме найвідоміші кав’ярні та бариста зі Львову та Києва.
УКС: Поділіться планами на майбутнє. Чи будете презентувати його десь на виставках (українських, чи міжнародних)? Які ще прилади для кави варто очікувати від вашої команди?
Дмитро: Розглядаючи сьогоднішню ситуацію в Україні дуже тяжко в подробицях запланувати наступний рік-два, але це не зупиняє бажання мріяти.
Звісно, є вже намальовані новітні девайси на папері, та розповім про них після патентування, зрозумійте правильно.
На майбутні пів року головна ціль незмінна — вихід на світовий ринок завдяки платформі «Kickstarter».
А через рік, сподіваємось, випустимо вже новенький продукт, якого світ ще не бачив.
Стосовоно виставок теж дуже цікавий шлях.
Все відбувається природньо, без якихось «маркетингових схем».
Вже сьогодні відомо про майбутню презентацію 18-го вересня на «Батл для дріпах» у Львові.
Далі будемо анонсувати з часом.
УКС: Якій каві віддаєте перевагу, які методи заварювання любите?
Дмитро: Обожнюю пити чорну каву, без домішків та цукру)
Про цукор жарт, адже самі цукри вже знаходяться в каві (крім того що я розвиваюсь як стартапер, обожнюю навчатись жартувати).
За літо смаковими рецепторами відчув більше чотирьохста «дотиків».
А до проєкту полюбляв варити «Орігамі» ну, і по класиці, еспресо зранку, щоб налаштувати помел.
Стосовно вибору кави все просто.
Вважаю, що кава сьогодні — мистецтво, її не можна порівнювати. Тому люблю куштувати щоразу різні країни / обсмажки / обробки.
І найважливіше не якої якості зерно, а що в голові, коли підносиш горнятко до рота.
Смакувати можна і розчинну каву, якщо в чудовій компанії або з хорошим настроєм.
Для того щоб відчути Дотик, підписуйтесь на Інстаграм сторінку проекту щоб бути в курсі всіх цікавих новинок )
