.gif)
Колумбія є третьою країною в світі за кількістю експортованої кави. Колумбійська кава має безліч шанувальників в усьому світі. В цій статті дізнаємось історію колумбійської кави та чим вона унікальна сьогодні. Також ви можете прочитати про історію кави в Бразилії та В'єтнамі.
В Колумбії кава з'явилась у XVI ст завдяки монахам єзуїтам, які туди приїздили з Європи (переважно з Голандії).
Правлячі еліти Колумбії на той час дуже хотіли щоб селяни почали займатися кавою, але селяни не хотіли братися за її вирощування, оскільки перший врожай кавове дерево дає через 5 років і вони не могли собі дозволити так довго чекати, бо годувати свої сім'ї треба щодня.
Але священнику на ім'я Франсіско Ромеро спало на думку, що коли він проводив сповіді для селян, то в знак покаяння він просив посадити 3 або 4 кавових дерева. Архієпископ Колумбії підхопив цю ідею та наказав усім священникам використовувати висадку кавових дерев в якості спокути.
Уряд Колумбії вже на той час знав про успіхи споживання кави в Європі, тому був дуже зацікавлений у розвитку цього виду промисловості.
Станом на 1809 рік регіон Медельїн був ідеальним для вирощування кави, оскільки там вже вирощували цукрову тростину, кукурудзу, різноманітні овочі, плантани, горошок та інші бобові… І там проживали переважно самі фермери без крупних землевласників, тож регіон потребував розширення сільськогосподарських культур.
Також місцеве населення займалось розведенням сільськогосподарських тварин (свиней та великої рогатої худоби) і саме від тваринництва спочатку одержувало більшу частину прибутку.
Перший експорт кави відбувся в 1835 році, а в наступні десятиліття промисловість швидко розвивалася і заохочувалася колоніальною владою.
Потенціал торгівлі кавою був дуже суттєвим і тогочасний Колумбійський уряд прийняв Закон про каву у 1879 році.
У 1883 році були засновані перші кавові підприємства в районі р. Каука.
З 1889 по 1902 рр в Колумбії тривала Тисячоденна війна, яка була громадянською і відбувалась на території Колумбії та Панами, в результаті чого Панама одержала незалежність.
Попри великі людські втрати (близько 100 тис населення), сільське господарство і транспортне сполучення одержало суттєвий розвиток. Була прийнята нова конституція та відбулися суспільні зміни. Кавовий сектор і сільське господарство вцілому почало стрімко розвиватись, що також призвело до розвитку транспортної системи країни, зокрема залізниці.
Станом на 1932 рік в Колумбії налічувалось 150 тисяч кавових ферм, більшість з яких були невеликими володіннями площею менше 10 га. Хоча 60 років тому кількість ферм була 5 тисяч.
Особливо варто зазначити, що у 1920-30 рр переважно сільським господарством займались жінки та підлітки.
В Колумбії кава з'явилась у XVI ст завдяки монахам єзуїтам, які туди приїздили з Європи (переважно з Голандії).
Правлячі еліти Колумбії на той час дуже хотіли щоб селяни почали займатися кавою, але селяни не хотіли братися за її вирощування, оскільки перший врожай кавове дерево дає через 5 років і вони не могли собі дозволити так довго чекати, бо годувати свої сім'ї треба щодня.
Але священнику на ім'я Франсіско Ромеро спало на думку, що коли він проводив сповіді для селян, то в знак покаяння він просив посадити 3 або 4 кавових дерева. Архієпископ Колумбії підхопив цю ідею та наказав усім священникам використовувати висадку кавових дерев в якості спокути.
Уряд Колумбії вже на той час знав про успіхи споживання кави в Європі, тому був дуже зацікавлений у розвитку цього виду промисловості.
Станом на 1809 рік регіон Медельїн був ідеальним для вирощування кави, оскільки там вже вирощували цукрову тростину, кукурудзу, різноманітні овочі, плантани, горошок та інші бобові… І там проживали переважно самі фермери без крупних землевласників, тож регіон потребував розширення сільськогосподарських культур.
Також місцеве населення займалось розведенням сільськогосподарських тварин (свиней та великої рогатої худоби) і саме від тваринництва спочатку одержувало більшу частину прибутку.
Перший експорт кави відбувся в 1835 році, а в наступні десятиліття промисловість швидко розвивалася і заохочувалася колоніальною владою.
Потенціал торгівлі кавою був дуже суттєвим і тогочасний Колумбійський уряд прийняв Закон про каву у 1879 році.
У 1883 році були засновані перші кавові підприємства в районі р. Каука.
З 1889 по 1902 рр в Колумбії тривала Тисячоденна війна, яка була громадянською і відбувалась на території Колумбії та Панами, в результаті чого Панама одержала незалежність.
Попри великі людські втрати (близько 100 тис населення), сільське господарство і транспортне сполучення одержало суттєвий розвиток. Була прийнята нова конституція та відбулися суспільні зміни. Кавовий сектор і сільське господарство вцілому почало стрімко розвиватись, що також призвело до розвитку транспортної системи країни, зокрема залізниці.
Станом на 1932 рік в Колумбії налічувалось 150 тисяч кавових ферм, більшість з яких були невеликими володіннями площею менше 10 га. Хоча 60 років тому кількість ферм була 5 тисяч.
Особливо варто зазначити, що у 1920-30 рр переважно сільським господарством займались жінки та підлітки.
Вони становили майже 100% збирачів кави.
Ті роки характеризуються появою так званих кавових агентств, які займалися скупкою зерна у дрібних і середніх власників. Ці компанії були розділені на шість типів. Стратифікація або категорія агентства залежала від здатності купувати та комерціалізувати зерно і, отже, також відрізнялася податками, які вони повинні були сплачувати за своє перебування на місці. Агенства залежали від місцевої влади і повинні були платити 0,2, 0,3, або і 0,5 центів за кожен кілограм кави.
Кавові агентства стали головним наповнювачем бюджету муніципалітету, більшим, ніж заклади дозволених ігор, промислові заклади, м’ясні крамниці та запаси деревини, але меншим, ніж був внесок магазинчиків на громадських площах.
У 1927 році була створена Національна федерація виробників кави, вона працює до сьогодні. Об’єднання селян і дрібних виробників навколо Федерації дозволило їм зіткнутися зі спільними проблемами логістики та маркетингу, які окремо вони не змогли б подолати.
В 1930 р Колумбія стала другим за величиною виробником кави в світі (після Бразилії).
У 1938 році, народився науково-дослідний центр CENICAFÉ, який створив сорт арабіки Кастільо, стійкий до шкідників
Колумбія відносно рано усвідомила цінність маркетингу та створення свого бренду. У цьому сенсі створення образу Хуана Вальдеса, фермера, який представляє колумбійську каву. Це сталось у 1958 році.
Кавові агентства стали головним наповнювачем бюджету муніципалітету, більшим, ніж заклади дозволених ігор, промислові заклади, м’ясні крамниці та запаси деревини, але меншим, ніж був внесок магазинчиків на громадських площах.
У 1927 році була створена Національна федерація виробників кави, вона працює до сьогодні. Об’єднання селян і дрібних виробників навколо Федерації дозволило їм зіткнутися зі спільними проблемами логістики та маркетингу, які окремо вони не змогли б подолати.
В 1930 р Колумбія стала другим за величиною виробником кави в світі (після Бразилії).
У 1938 році, народився науково-дослідний центр CENICAFÉ, який створив сорт арабіки Кастільо, стійкий до шкідників
Колумбія відносно рано усвідомила цінність маркетингу та створення свого бренду. У цьому сенсі створення образу Хуана Вальдеса, фермера, який представляє колумбійську каву. Це сталось у 1958 році.
Вальдес і його мул були створені як символ колумбійського продукту, з'являючись на кавових упаковках, а також у різних рекламних кампаніях.
Але також Колумбія має і деякі проблемні моменти. Одна з них – це розподіл сільськогосподарських земель. Цей розподіл землі є структурною проблемою в країні, яка посилюється відсутністю земельної реформи, що спричиняє вищий рівень незахищеності та насильства в сільській місцевості.
Аграрна структура Колумбії зазнала значної трансформації, перейшовши від величної латифундійної (Латифундія – велике приватне земельне володіння, помістя) структури до концентрованої "сучасної" капіталістичної форми власності, також латифундії, яка монополізує від 40 до 70% найродючіших земель, звернених до ринку.
Розподіл землі ставав все більш концентрованим: 3% землевласників володіють понад 70% кращих земель. Однак за останні 25 років у країні відбувся процес переходу власності від старих аристократичних та олігархічних родин до нових багатіїв: наркоторговців, які сьогодні контролюють 70% найкращих земель.
Цей контекст сприяє різним видам конфліктів і насильства, роблячи майже неможливим співіснування в аграрних районах країни, які разом із брудною війною та державним тероризмом посіяли повну невизначеність у колумбійському селі.
Якість колумбійської кави забезпечує, у більшості випадків, високоякісні чашки з дегустаційними нотами, в яких виділяються їх чистота, приємна кислинка, легка солодкість, гарне тіло та збалансований післясмак.
Хоча вони мають різний ступінь складності, колумбійська кава також виділяється тим, що демонструє надзвичайно елегантний аромат, фруктовий з нотами цитрусових, квітів і навіть солодкого какао.
Цікавий факт, що 32-й президент Колумбії Хуан Мануель Сантос також тривалий термін був представником Національної федерації виробників кави Колумбії.
Тривалий час дозволено до експорту була лише класу excelso, але через погіршення погодних умов за останні 2 роки є думки про те, щоб дозволити і каву категорії пасілья. Пасілья – це маленька за розміром кава. Раніше її можна бу до продати комусь з місцевих, або для виробництва розчинної кави, але зараз об'єм її врожаю становитиме близько 18% (для порівняння раніше показник був 10%).
Аграрна структура Колумбії зазнала значної трансформації, перейшовши від величної латифундійної (Латифундія – велике приватне земельне володіння, помістя) структури до концентрованої "сучасної" капіталістичної форми власності, також латифундії, яка монополізує від 40 до 70% найродючіших земель, звернених до ринку.
Розподіл землі ставав все більш концентрованим: 3% землевласників володіють понад 70% кращих земель. Однак за останні 25 років у країні відбувся процес переходу власності від старих аристократичних та олігархічних родин до нових багатіїв: наркоторговців, які сьогодні контролюють 70% найкращих земель.
Цей контекст сприяє різним видам конфліктів і насильства, роблячи майже неможливим співіснування в аграрних районах країни, які разом із брудною війною та державним тероризмом посіяли повну невизначеність у колумбійському селі.
Якість колумбійської кави забезпечує, у більшості випадків, високоякісні чашки з дегустаційними нотами, в яких виділяються їх чистота, приємна кислинка, легка солодкість, гарне тіло та збалансований післясмак.
Хоча вони мають різний ступінь складності, колумбійська кава також виділяється тим, що демонструє надзвичайно елегантний аромат, фруктовий з нотами цитрусових, квітів і навіть солодкого какао.
Цікавий факт, що 32-й президент Колумбії Хуан Мануель Сантос також тривалий термін був представником Національної федерації виробників кави Колумбії.
Тривалий час дозволено до експорту була лише класу excelso, але через погіршення погодних умов за останні 2 роки є думки про те, щоб дозволити і каву категорії пасілья. Пасілья – це маленька за розміром кава. Раніше її можна бу до продати комусь з місцевих, або для виробництва розчинної кави, але зараз об'єм її врожаю становитиме близько 18% (для порівняння раніше показник був 10%).
Джерела:
CBGC 0.04 A History of Coffee in Colombia
Coffee arrived in Colombia in the early eighteenth century, brought to the then Viceroyalty of New Granada by Jesuit monks. The exact date that the first coffee trees were planted is uncertain, but the first written record of coffee in the region appears in The Orinoco Illustrated, a book...
www.baristahustle.com
Historia del café en Colombia | Hacienda Ceylán
haciendaceylan.com.co
Conoce todo sobre la historia y variedades del café colombiano
En el día internacional del café te contamos todo sobre la historia y variedades del café colombiano, famoso a nivel mundial.
Conoce todo sobre la historia y variedades del café colombiano
En el día internacional del café te contamos todo sobre la historia y variedades del café colombiano, famoso a nivel mundial.
Historia y economía del café en Colombia
I. ORIGEN DEL CAFE Las plantas de Café son originarias de la antigua ETIOPIA en la República de Yemen. Es fácil confundirse con el origen verdadero del café, ya que antiguas leyendas sobre el cultivo y la costumbre de tomar café provienen de Arabia. Uno de los más antiguos escritos que hace...
www.gestiopolis.com
