.gif)
Андрій Васильєв – власник дніпровської ростерії DAM coffee roasters та бронзовий медаліст World coffee championship 2023 про чемпіонат, тенденції вживання кави в Україні та в Дніпрі.
1. Розкажіть, будь ласка, про себе з самого початку. Де, коли та за яких обставин ви почали займатися кавою?
Все почалося з 2007 року. Я навчався в університеті та працював в невеличкій кавовій компанії у Дніпрі. Ми продавали каву та чай різних брендів, різних обсмажок, але не українських. В 2010 році я почав судити чемпіонати бариста як смаковий суддя. В 2013 році був мій перший чемпіонат з каптестингу де я посів 8 місце і після цього все пішло більш-менш вдало. В 2019 році я зайняв 1 місце в Каптестингу і в 2023 році також став чемпіоном України. Тож я з 2007 року працюю в кавовій галузі. Минулого року відкрив власне виробництво.
2. Цей всесвітній Чемпіонат в Греції, з якого ви повернулись, які були від нього очікування і чи вони виправдались? І загалом, як давно ви відчули, що вам вже варто було б подумати і про міжнародні змагання?
Звісно, я дуже радий, що посів третє місце на міжнародних змаганнях. Це неймовірний результат для мене та всього кавового ком'юніті в Україні. Коли ти виграєш український чемпіонат, то ти маєш право виступати на чемпіонаті світу. Тож, неможливо поїхати на світовий чемпіонат без виграшу українського кавового чемпіонату. Я в Україні вигравав двічі. В 2019 році у Берліні посів 13 місце, а в цьому році виграв в Україні вдруге і зараз вже посів третє місце на світовому чемпіонаті. Тож, буду працювати далі, можливо наступного року буде кращий результат.
3. Чи були якісь казуси, або незрозумілі ситуації на цьому Чемпіонаті, або як взагалі люди реагували на те, що ви з України?
На чемпіонаті світу завжди супер професійні люди: судді, волонтери, неймовірна допомога, тому що всі розуміють, що люди нервують. Всі один одному допомагають. По часу теж не було ніяких затримок, три дні пролетіли на неймовірно високому рівні, всі конкурсанти почували себе добре. До українців ставились з повагою, з розумінням, підтримували нас. Плюс відчувалась наша група підтримки, вони підтримували як мене в Дегустації, так і в Джезві, так і в Брю, і в класичному Бариста. Тобто все було супер круто!
4. Встигли з кимось потоваришувати з інших країн, чи зустрілися зі старими друзями?
Звісно, я потоваришував з багатьма людьми, з чемпіонами з різних країн: з Австралією, з Грецією, з Південною Кореєю, з Коста Рікою. Потім ще побачився з чемпіоном Швейцарії 2019 року, ми товаришуємо, переписуємось в інстаграмі з ним. Тож, звісно, багато людей, всі захоплюються кавою, всі люблять цей продукт і дуже позитивно налаштовані конкурсанти та люди, які підтримують один одного. Це величезне кавове ком'юніті яке охоплює не тільки нашу країну, а весь світ.
5. Якщо не секрет, який призовий фонд за 3-тє місце в Каптестингу і які взагалі подарунки ви ще одержали від спонсорів та організаторів?
За третє місце подарували, звісно, кубок, каву різноманітну. Ще такий прикольний чайник з символікою Афін від Brewista. І ще також фільтр-апарат, на якому готували каву для виступів. За 1-ше місце я не підкажу, що дарували, бо я не бачив, але вцілому це дуже приємно, це гарні подарунки! Гарно, що вони це роблять.
6. Протягом всього часу вашої роботи, чи були якісь стереотипи про каву, з якими ви боретесь і по сьогодні, або які вдалося здолати?
За весь час, поки я займаюсь кавою з 2007 року, я бачу, що ми полюбили цей продукт, ми дуже якісно все робимо: смажимо, готуємо, підбираємо зелену каву, продаємо, розповідаємо про неї, виступаємо на чемпіонатах, тобто, українська кавова "течія" неймовірно сильна. І можна сказати, що в період з 2007 по 2014 рік такого не було, цього неймовірного розвитку. Бо з 2014 по 2023 ми набрали стільки обертів, що за нами просто важко встигнути. Це через те, що ми полюбили каву. Свіжу і смачну.
Також навіть попри ці складні часи у нас відкриваються нові заклади, обсмажки, працюють супер талановиті люди, ми проводимо чемпіонати, обираємо кращих, які їздять на чемпіонати світу і підіймають український прапор на призових місцях. Це дуже круто особливо зараз!
Щодо мене особисто, то ми відкрили виробництво в Дніпрі минулого року. Це DAM coffee roasters. Ми купили ростер та завезли його 18 лютого, а 24 лютого ми не знали що робити, але ми почекали десь місяць і почали потроху смажити каву. Це була справа мрії та життя, бо ми з друзями любимо каву, тому вирішили її смажити в Дніпрі і це класно у нас виходить. Ми вчимося кожен день, готуємось до чемпіонатів та розвиваємось.
І у мене на виробництві готувалися інші чемпіони України: класичний бариста Руслан Демоненко та Владислав Демоненко в категорії Брю. Ми разом готувалися до чемпіонатів, ділилися досвідом. Тож, так вийшло що ми втрьох виграли 3 номінації з 4-х. І ми всі з Дніпра! Це неймовірне досягнення і для всіх дніпрян.
Тепер питання від читачів:
1. Як ви бачите українську кавову культуру і наскільки ми круті? Чому і як так сталось?
Кавова культура буде стрімко рости. Буде купуватися класна зелена кава, наші обсмажчики будуть смажити ще краще, кавове ком'юніті буде ще сильніше. І будуть чемпіонати, будуть лекції… Я вважаю, що українська кава буде потроху виходити на міжнародний рівень, а саме на європейський. Будуть відкриватися заклади і це буде в найближчому майбутньому.
Українці працьовиті, ми полюбили каву, ми завжди хочемо робити все супер-круто на всі 100%. І тепер хочеться це робити в Європі. Багато людей, хто переїхали, працюють в неймовірних крутих місцях, відкривають заклади і ми можемо побачити, що у них все виходить. Українські ростерії продають свою каву в європейських країнах, європейці п'ють нашу каву та захоплюються розумінням смаку, оскільки ми дуже сильно розвинутися у розумінні смаку кави.
2. Чи існує якась локальна диференціація в плані кави. Наприклад в одному регіоні люблять щось одне (напої, методи заварювання, чи походження), а в іншому абсолютно інше?
Я можу сказати, що в цілому в Україні, якщо брати баланс смаку, то каву полюбляють майже однаково. Так, коктейлі, чи кавові напої можуть відрізнятися. Але я б не ділив смак кави залежно від півдня, півночі, заходу чи сходу, ми всі полюбляємо однаковий баланс кави у смаку. В Україні в цілому люблять збалансовану солодку каву, ароматну та свіжу і щоб було трохи кислинки, а не темну і гірку. Я спостерігаю таку тенденцію по всій Україні.
Наскільки мені відомо, то в Італії є тенденція, що кава відрізняється за географічним показником, бо на півдні Італії кава обсмажується зазвичай темніше, ніж на півночі. В Україні такого не спостерігається, ми всюди любимо збалансовану обсмажену каву і у нас гарно виходить її готувати.
3. Чи можна якось використовувати історичні аспекти кавопиття в кав'ярнях різних регіонів (наприклад Львів та Крим)?
Я не можу так сказати з історичної точки зору, але за моїми спостереженнями в західних областях більш полюбляють пити каву у джезві, це такий більш домашній стиль приготування. У центральних регіонах, де, власне, я мешкаю, джезва не настільки популярна, ми тут більше п'ємо еспресо та фільтр каву.
Якщо казати про себе, то я найчастіше п'ю каву у чашці. Ми так робимо на виробництві. Просто заливаємо гарячою водою і так дегустуємо. Для власного споживання я п'ю переважно фільтр і менше еспресо та кави з молоком. Більше полюбляю не концентровану каву, питку, тож фільтр та чашка останнім часом мої фаворити.
І в Дніпрі люблять фільтр каву. Напевно в усіх закладах є фільтр і йому стали надавати більшу перевагу, ніж американо. Для багатьох мешканців нашого міста американо – це просто базовий напій і він має бути в кожній кав'ярні. Тож ми, дніпряни, любимо фільтр каву і п'ємо її багато.
Дякуємо панові Андрію за інтерв'ю! Щиро бажаємо нових перемог та розвитку ростерії!
1. Розкажіть, будь ласка, про себе з самого початку. Де, коли та за яких обставин ви почали займатися кавою?
Все почалося з 2007 року. Я навчався в університеті та працював в невеличкій кавовій компанії у Дніпрі. Ми продавали каву та чай різних брендів, різних обсмажок, але не українських. В 2010 році я почав судити чемпіонати бариста як смаковий суддя. В 2013 році був мій перший чемпіонат з каптестингу де я посів 8 місце і після цього все пішло більш-менш вдало. В 2019 році я зайняв 1 місце в Каптестингу і в 2023 році також став чемпіоном України. Тож я з 2007 року працюю в кавовій галузі. Минулого року відкрив власне виробництво.
2. Цей всесвітній Чемпіонат в Греції, з якого ви повернулись, які були від нього очікування і чи вони виправдались? І загалом, як давно ви відчули, що вам вже варто було б подумати і про міжнародні змагання?
Звісно, я дуже радий, що посів третє місце на міжнародних змаганнях. Це неймовірний результат для мене та всього кавового ком'юніті в Україні. Коли ти виграєш український чемпіонат, то ти маєш право виступати на чемпіонаті світу. Тож, неможливо поїхати на світовий чемпіонат без виграшу українського кавового чемпіонату. Я в Україні вигравав двічі. В 2019 році у Берліні посів 13 місце, а в цьому році виграв в Україні вдруге і зараз вже посів третє місце на світовому чемпіонаті. Тож, буду працювати далі, можливо наступного року буде кращий результат.
3. Чи були якісь казуси, або незрозумілі ситуації на цьому Чемпіонаті, або як взагалі люди реагували на те, що ви з України?
На чемпіонаті світу завжди супер професійні люди: судді, волонтери, неймовірна допомога, тому що всі розуміють, що люди нервують. Всі один одному допомагають. По часу теж не було ніяких затримок, три дні пролетіли на неймовірно високому рівні, всі конкурсанти почували себе добре. До українців ставились з повагою, з розумінням, підтримували нас. Плюс відчувалась наша група підтримки, вони підтримували як мене в Дегустації, так і в Джезві, так і в Брю, і в класичному Бариста. Тобто все було супер круто!
4. Встигли з кимось потоваришувати з інших країн, чи зустрілися зі старими друзями?
Звісно, я потоваришував з багатьма людьми, з чемпіонами з різних країн: з Австралією, з Грецією, з Південною Кореєю, з Коста Рікою. Потім ще побачився з чемпіоном Швейцарії 2019 року, ми товаришуємо, переписуємось в інстаграмі з ним. Тож, звісно, багато людей, всі захоплюються кавою, всі люблять цей продукт і дуже позитивно налаштовані конкурсанти та люди, які підтримують один одного. Це величезне кавове ком'юніті яке охоплює не тільки нашу країну, а весь світ.
5. Якщо не секрет, який призовий фонд за 3-тє місце в Каптестингу і які взагалі подарунки ви ще одержали від спонсорів та організаторів?
За третє місце подарували, звісно, кубок, каву різноманітну. Ще такий прикольний чайник з символікою Афін від Brewista. І ще також фільтр-апарат, на якому готували каву для виступів. За 1-ше місце я не підкажу, що дарували, бо я не бачив, але вцілому це дуже приємно, це гарні подарунки! Гарно, що вони це роблять.
6. Протягом всього часу вашої роботи, чи були якісь стереотипи про каву, з якими ви боретесь і по сьогодні, або які вдалося здолати?
За весь час, поки я займаюсь кавою з 2007 року, я бачу, що ми полюбили цей продукт, ми дуже якісно все робимо: смажимо, готуємо, підбираємо зелену каву, продаємо, розповідаємо про неї, виступаємо на чемпіонатах, тобто, українська кавова "течія" неймовірно сильна. І можна сказати, що в період з 2007 по 2014 рік такого не було, цього неймовірного розвитку. Бо з 2014 по 2023 ми набрали стільки обертів, що за нами просто важко встигнути. Це через те, що ми полюбили каву. Свіжу і смачну.
Також навіть попри ці складні часи у нас відкриваються нові заклади, обсмажки, працюють супер талановиті люди, ми проводимо чемпіонати, обираємо кращих, які їздять на чемпіонати світу і підіймають український прапор на призових місцях. Це дуже круто особливо зараз!
Щодо мене особисто, то ми відкрили виробництво в Дніпрі минулого року. Це DAM coffee roasters. Ми купили ростер та завезли його 18 лютого, а 24 лютого ми не знали що робити, але ми почекали десь місяць і почали потроху смажити каву. Це була справа мрії та життя, бо ми з друзями любимо каву, тому вирішили її смажити в Дніпрі і це класно у нас виходить. Ми вчимося кожен день, готуємось до чемпіонатів та розвиваємось.
І у мене на виробництві готувалися інші чемпіони України: класичний бариста Руслан Демоненко та Владислав Демоненко в категорії Брю. Ми разом готувалися до чемпіонатів, ділилися досвідом. Тож, так вийшло що ми втрьох виграли 3 номінації з 4-х. І ми всі з Дніпра! Це неймовірне досягнення і для всіх дніпрян.
Тепер питання від читачів:
1. Як ви бачите українську кавову культуру і наскільки ми круті? Чому і як так сталось?
Кавова культура буде стрімко рости. Буде купуватися класна зелена кава, наші обсмажчики будуть смажити ще краще, кавове ком'юніті буде ще сильніше. І будуть чемпіонати, будуть лекції… Я вважаю, що українська кава буде потроху виходити на міжнародний рівень, а саме на європейський. Будуть відкриватися заклади і це буде в найближчому майбутньому.
Українці працьовиті, ми полюбили каву, ми завжди хочемо робити все супер-круто на всі 100%. І тепер хочеться це робити в Європі. Багато людей, хто переїхали, працюють в неймовірних крутих місцях, відкривають заклади і ми можемо побачити, що у них все виходить. Українські ростерії продають свою каву в європейських країнах, європейці п'ють нашу каву та захоплюються розумінням смаку, оскільки ми дуже сильно розвинутися у розумінні смаку кави.
2. Чи існує якась локальна диференціація в плані кави. Наприклад в одному регіоні люблять щось одне (напої, методи заварювання, чи походження), а в іншому абсолютно інше?
Я можу сказати, що в цілому в Україні, якщо брати баланс смаку, то каву полюбляють майже однаково. Так, коктейлі, чи кавові напої можуть відрізнятися. Але я б не ділив смак кави залежно від півдня, півночі, заходу чи сходу, ми всі полюбляємо однаковий баланс кави у смаку. В Україні в цілому люблять збалансовану солодку каву, ароматну та свіжу і щоб було трохи кислинки, а не темну і гірку. Я спостерігаю таку тенденцію по всій Україні.
Наскільки мені відомо, то в Італії є тенденція, що кава відрізняється за географічним показником, бо на півдні Італії кава обсмажується зазвичай темніше, ніж на півночі. В Україні такого не спостерігається, ми всюди любимо збалансовану обсмажену каву і у нас гарно виходить її готувати.
3. Чи можна якось використовувати історичні аспекти кавопиття в кав'ярнях різних регіонів (наприклад Львів та Крим)?
Я не можу так сказати з історичної точки зору, але за моїми спостереженнями в західних областях більш полюбляють пити каву у джезві, це такий більш домашній стиль приготування. У центральних регіонах, де, власне, я мешкаю, джезва не настільки популярна, ми тут більше п'ємо еспресо та фільтр каву.
Якщо казати про себе, то я найчастіше п'ю каву у чашці. Ми так робимо на виробництві. Просто заливаємо гарячою водою і так дегустуємо. Для власного споживання я п'ю переважно фільтр і менше еспресо та кави з молоком. Більше полюбляю не концентровану каву, питку, тож фільтр та чашка останнім часом мої фаворити.
І в Дніпрі люблять фільтр каву. Напевно в усіх закладах є фільтр і йому стали надавати більшу перевагу, ніж американо. Для багатьох мешканців нашого міста американо – це просто базовий напій і він має бути в кожній кав'ярні. Тож ми, дніпряни, любимо фільтр каву і п'ємо її багато.
Дякуємо панові Андрію за інтерв'ю! Щиро бажаємо нових перемог та розвитку ростерії!
