З мого скромного досвіду кожен метод каву розкриває по-різному.
В джезві вона має трохи простіший смак, ніж при заварюванні в тому ж пуровері, але зате вона виходить гаряча і запальна. А цього іноді хочеться.
Воно, звісно, правильніше заварювати на піску, але то вже надто сильні заморочки, а ще з огляду того, що я великий любитель кавувати у всіляких красивих місцях, типу гірських перевалів, чи берега моря, на заході сонця
пісок зі собою не повезеш, тому газовий пальник.
Є класична джезва на 70 мл, маю таку
Переглянути вкладення 566
Є протилежність, як я кажу, баняк кави, на 300 мл, а, хоч рідко, але буває таки собі заварюю
І основна "робоча", на 150 мл.
Переглянути вкладення 567
Роблю з 9-12 грам кави, помел... От я не люблю на муку, роблю трохи дрібніше, ніж для еспресо. Для ручного млинка Timemore це на7 кроків відкрутити жорна.
Час приготування 2+ хвилин, і десь на середині дороги обов'язково перемішую, навіть сливову ложечку купив дерев'яну
щоб на верх піднялись крема і пінка робилася вже з них, а не з гущі, щоб потім не плюватись.
Далі, як піднімається, переливаю в наперед підігріту трохи філіжанку, і ще даю постояти хвилину-другу. Воно тоді дозаварюється, а частинки кави осідають, при чому дрібніші осідають пізніше і ніби запечатують гущу. І тоді можна спокійно випити усе, сміття в рот не потраплятиме.
Каву теж дуже люблю Ефіопію. Цікаво, що в пуровері і з молоком вона розкривається дуже приємним шоколадним відтінком, який по мірі пиття переходить в карамель, а в джезві домінує сливова кислинка така. Пробував Ефіопію Сідамо, Джиму і Йоргачеф - у них у всіх дуже подібний профіль. Йоргачеф власне використовую найбільше.