.gif)
Ми часто можемо зустріти на упаковках кави (та інших продуктах харчування) позначки різноманітних сертифікатів, тож давайте з’ясуємо, про що вони свідчать і чи справді така позначка означає, що кава є якісною?
Які сертифікати є найбільш відомими?
1. Органічне сільське господарство. Цей сертифікат гарантує спосіб виробництва з дотриманням чітко визначених норм і нульової терпимості щодо використання хімічних продуктів. Цей сертифікат має багато прихильників, в основному серед людей, які купують органічне за власним переконанням, а також серед тих, хто бажає задовольнити певну нішу на ринку (виробники та обсмажувачі).
2. Справедлива торгівля. Цей сертифікат означає, що виробник/кооператив отримав найвищу ціну на міжнародному ринку за свою каву (відносно інших виробників цього регіону).
3. Сертифікати, які означають модель виробництва, що включає соціальні та екологічні аспекти. Ці сертифікати гарантують не тільки чітко визначену модель виробництва, але також включають аспекти, що впливають на:
- громади, де кава має соціальний вплив. Приклад: 4C і UTZ;
- середовище, де виробляється кава. Приклад: Rainforest Alliance і Bird Friendly.
4. Сертифікати, що пов’язані з походженням. Такі сертифікати засвідчують не тільки походження, але і сенсорну типовість та її специфіку, обумовлену її зоною/регіоном виробництва. Це означає, що ці сертифікати будуть мати два основних аспекти:
- розмежування виробничої зони (з повагою до її назви);
- повага до сенсорної типовості (в основному, яка різниця між кавою з Колумбії та кавою з Гватемали?).
Тож кожен з цих сертифікатів гарантує відповідність до певних норм, на які вони спрямовані, але як щодо якості? Все одно, скільки б сертифікатів не мала кава, її необхідно куштувати, щоб впевнитися у її якісних характеристиках. І головне – остерігайтесь, якщо хтось намагається забезпечити вам те, чого не передбачає сертифікація!
Джерело: https://www.belco.fr/green-coffee-article.php?article=400
Які сертифікати є найбільш відомими?
1. Органічне сільське господарство. Цей сертифікат гарантує спосіб виробництва з дотриманням чітко визначених норм і нульової терпимості щодо використання хімічних продуктів. Цей сертифікат має багато прихильників, в основному серед людей, які купують органічне за власним переконанням, а також серед тих, хто бажає задовольнити певну нішу на ринку (виробники та обсмажувачі).
2. Справедлива торгівля. Цей сертифікат означає, що виробник/кооператив отримав найвищу ціну на міжнародному ринку за свою каву (відносно інших виробників цього регіону).
3. Сертифікати, які означають модель виробництва, що включає соціальні та екологічні аспекти. Ці сертифікати гарантують не тільки чітко визначену модель виробництва, але також включають аспекти, що впливають на:
- громади, де кава має соціальний вплив. Приклад: 4C і UTZ;
- середовище, де виробляється кава. Приклад: Rainforest Alliance і Bird Friendly.
4. Сертифікати, що пов’язані з походженням. Такі сертифікати засвідчують не тільки походження, але і сенсорну типовість та її специфіку, обумовлену її зоною/регіоном виробництва. Це означає, що ці сертифікати будуть мати два основних аспекти:
- розмежування виробничої зони (з повагою до її назви);
- повага до сенсорної типовості (в основному, яка різниця між кавою з Колумбії та кавою з Гватемали?).
Тож кожен з цих сертифікатів гарантує відповідність до певних норм, на які вони спрямовані, але як щодо якості? Все одно, скільки б сертифікатів не мала кава, її необхідно куштувати, щоб впевнитися у її якісних характеристиках. І головне – остерігайтесь, якщо хтось намагається забезпечити вам те, чого не передбачає сертифікація!
Джерело: https://www.belco.fr/green-coffee-article.php?article=400
