.gif)
Більш 30 років сім'я Мореттіно намагалася вирощувати власну каву на маленькому шматочку землі на Сицилії. І 30 років їх робота не давала ніяких плодів.
Але минулої весни 66 саджанців дали близько 30 кг кави, що могло б перетворити італійський острів на найпівнічнішу кавову плантацію у світі.
Експерти стверджують, що надзвичайна кліматична ситуація непоправно тропілізує середземноморське сільське господарство Сицилії, де в серпні станція моніторингу в південно-східному місті Сіракузи зафіксувала температуру 48,8°C, що є найвищою з коли-небудь зареєстрованих в Європі. Але для Андреа Мореттіно, чия родина вже століття займається кавовим бізнесом, це здійснення мрії.
«У 90-х, після багатьох подорожей по всьому світу, мій батько вирішив спробувати посадити кілька кавових рослин у нашому маленькому саду на околиці Палермо, на землі на висоті 350 метрів над рівнем моря», – розповідає Мореттіно. «Зазвичай кавові плантації ростуть на висоті близько 1500 метрів над рівнем моря».
«Спочатку це був простий експеримент, але після сотень спроб ми почали помічати, що кількість кавових зерен зростає, аж до минулої весни, коли рясний урожай дозволив нам їх обробити, висушити та підсмажити».
«Знаєте, що ще неймовірніше?» додає він. «Рослини росли на відкритому повітрі, без допомоги теплиць чи пестицидів. Цілком органічно. Для нас це може стати новим початком».
На батьківщині еспресо та капучино вирощування кави Made in Italy завжди було одержимою ідеєю. Ще на початку 1900-х років група агрономів з ботанічного саду Палермо, науково-дослідного інституту Університету Палермо, намагалася вирощувати каву. Мрія була розбита взимку 1912 року, коли через особливо низьку температуру того року рослини загинули.
«Зрозуміло, що надзвичайна кліматична ситуація і, як наслідок, підвищення температури відіграли вирішальну роль у цвітінні кавових рослин на Сицилії», – каже Адріано Кафісо, який провів останні 15 років, подорожуючи по плантаціях Південної Америки та Африки та зараз співпрацює з Мореттіно.
«Проблема вирощування кави на Сицилії – не спека, а холод. З цієї причини ми вже працюємо над серією тепличних плантацій. Ідея полягає в тому, що так звані дочки або онуки цих рослин зможуть поступово адаптуватися до сицилійського клімату до такої міри, що зможуть навіть процвітати на відкритому повітрі, як це вже сталося на плантації Палермо».
Проекту знадобляться роки, перш ніж він зможе досягти масштабного виробництва, але Мореттіно сповнений рішучості створити нові плантації кави на острові.
«Наша мрія – вперше запустити виробництво кави в межах континентальної Європи», – каже він. «В останні роки через зміну клімату Сицилія розвивалася до інших культур, які ще десять років тому здавалися неможливими, і які також змушують розвиватися і нас, підприємців».
Сицилія протягом століть була одним з основних виробників апельсинів і лимонів, вперше імпортованих її арабськими завойовниками на початку IX століття. Проте в останні роки виробництво цитрусових різко скоротилося: площа, що використовується для апельсинів, зменшилася на 31% за останні 15 років, а для лимонів скоротилася майже вдвічі, оскільки все більш спекотне й посушливе літо означає, що рослини не можуть поглинати достатньо води.
Ознаки змін були відчутні ще до того, як у серпні рівень ртуті досяг 48,8°C: влітку 2020 року не було дощу 90 днів поспіль. Дані зібрані Балканською та Кавказькою обсерваторією що середнє підвищення температури на острові за останні 50 років становило майже 2°C, а в Мессіні на північно-східному узбережжі піднялася на 3,4°C.
Вчені стверджують, що надзвичайна кліматична ситуація може винести традиційні сільськогосподарські культури з Середземномор’я, і виробникам доведеться шукати тропічні альтернативи. За останні три роки виробництво авокадо, манго та папайї на Сицилії зросло вдвічі, а в ботанічному саду Палермо дослідники вперше зареєстрували цвітіння вельвічії, родом з південної африканської пустелі Наміб.
«На острові існує дуже високий і неминучий ризик спустелювання, оскільки багатьом історичним виноградникам судилося зникнути», – каже Крістіан Малдер, професор екології та кліматичних надзвичайних ситуацій з Університету Катанії. «У довгостроковому найгіршому сценарії вся південно-західна частина Сицилії буде кліматично не відрізнятися від Тунісу. Це змушує аграріїв пристосовуватися до нових культур. Це вже процес. Ми повинні боротися, щоб уникнути найгіршого».
Джерело: https://www.atlasobscura.com/articles/coffee-beans-from-italy
Але минулої весни 66 саджанців дали близько 30 кг кави, що могло б перетворити італійський острів на найпівнічнішу кавову плантацію у світі.
Експерти стверджують, що надзвичайна кліматична ситуація непоправно тропілізує середземноморське сільське господарство Сицилії, де в серпні станція моніторингу в південно-східному місті Сіракузи зафіксувала температуру 48,8°C, що є найвищою з коли-небудь зареєстрованих в Європі. Але для Андреа Мореттіно, чия родина вже століття займається кавовим бізнесом, це здійснення мрії.
«У 90-х, після багатьох подорожей по всьому світу, мій батько вирішив спробувати посадити кілька кавових рослин у нашому маленькому саду на околиці Палермо, на землі на висоті 350 метрів над рівнем моря», – розповідає Мореттіно. «Зазвичай кавові плантації ростуть на висоті близько 1500 метрів над рівнем моря».
«Спочатку це був простий експеримент, але після сотень спроб ми почали помічати, що кількість кавових зерен зростає, аж до минулої весни, коли рясний урожай дозволив нам їх обробити, висушити та підсмажити».
«Знаєте, що ще неймовірніше?» додає він. «Рослини росли на відкритому повітрі, без допомоги теплиць чи пестицидів. Цілком органічно. Для нас це може стати новим початком».
На батьківщині еспресо та капучино вирощування кави Made in Italy завжди було одержимою ідеєю. Ще на початку 1900-х років група агрономів з ботанічного саду Палермо, науково-дослідного інституту Університету Палермо, намагалася вирощувати каву. Мрія була розбита взимку 1912 року, коли через особливо низьку температуру того року рослини загинули.
«Зрозуміло, що надзвичайна кліматична ситуація і, як наслідок, підвищення температури відіграли вирішальну роль у цвітінні кавових рослин на Сицилії», – каже Адріано Кафісо, який провів останні 15 років, подорожуючи по плантаціях Південної Америки та Африки та зараз співпрацює з Мореттіно.
«Проблема вирощування кави на Сицилії – не спека, а холод. З цієї причини ми вже працюємо над серією тепличних плантацій. Ідея полягає в тому, що так звані дочки або онуки цих рослин зможуть поступово адаптуватися до сицилійського клімату до такої міри, що зможуть навіть процвітати на відкритому повітрі, як це вже сталося на плантації Палермо».
Проекту знадобляться роки, перш ніж він зможе досягти масштабного виробництва, але Мореттіно сповнений рішучості створити нові плантації кави на острові.
«Наша мрія – вперше запустити виробництво кави в межах континентальної Європи», – каже він. «В останні роки через зміну клімату Сицилія розвивалася до інших культур, які ще десять років тому здавалися неможливими, і які також змушують розвиватися і нас, підприємців».
Сицилія протягом століть була одним з основних виробників апельсинів і лимонів, вперше імпортованих її арабськими завойовниками на початку IX століття. Проте в останні роки виробництво цитрусових різко скоротилося: площа, що використовується для апельсинів, зменшилася на 31% за останні 15 років, а для лимонів скоротилася майже вдвічі, оскільки все більш спекотне й посушливе літо означає, що рослини не можуть поглинати достатньо води.
Ознаки змін були відчутні ще до того, як у серпні рівень ртуті досяг 48,8°C: влітку 2020 року не було дощу 90 днів поспіль. Дані зібрані Балканською та Кавказькою обсерваторією що середнє підвищення температури на острові за останні 50 років становило майже 2°C, а в Мессіні на північно-східному узбережжі піднялася на 3,4°C.
Вчені стверджують, що надзвичайна кліматична ситуація може винести традиційні сільськогосподарські культури з Середземномор’я, і виробникам доведеться шукати тропічні альтернативи. За останні три роки виробництво авокадо, манго та папайї на Сицилії зросло вдвічі, а в ботанічному саду Палермо дослідники вперше зареєстрували цвітіння вельвічії, родом з південної африканської пустелі Наміб.
«На острові існує дуже високий і неминучий ризик спустелювання, оскільки багатьом історичним виноградникам судилося зникнути», – каже Крістіан Малдер, професор екології та кліматичних надзвичайних ситуацій з Університету Катанії. «У довгостроковому найгіршому сценарії вся південно-західна частина Сицилії буде кліматично не відрізнятися від Тунісу. Це змушує аграріїв пристосовуватися до нових культур. Це вже процес. Ми повинні боротися, щоб уникнути найгіршого».
Джерело: https://www.atlasobscura.com/articles/coffee-beans-from-italy
