.gif)
Перші знання про каву до Європи принесли мандрівники, які повертались з Далекого Сходу та Леванту (сучасні Сирія та Ірак). Леонард Раувольф був першим європейцем, який згадав про каву, коли повернувся з подорожі в 1576 році. У своїх нотатках про подорожі він писав про каву як про напій, який чорний, як чорнило, і дуже хороший при шлунковій хворобі.
Незабаром після того, як кава дісталась Риму, їй знову загрожував релігійний фанатизм, тільки вже з боку християнських священиків. Вони просили Папу Климента VIII заборонити каву, оскільки вважали, що Сатана заборонив мусульманам вживати вино, бо воно було освячено Христом та використовується в Святому Причасті, а дав їм на заміну цю чорну заварку, тож християни не повинні його вживати, бо потраплять у пастку, яку приготував Сатана для їхніх душ. Папа дуже зацікавився цим напоєм і вирішив спробувати, коли йому заварили чашку кави та він відчув її аромат, зробив кілька ковтків і сказав, що цей напій дуже смачний і було б дуже шкода, якщо його будуть вживати лише невірні. "Ми обдуримо Сатану, охрестивши каву, і зробимо справді християнським напоєм".
Спочатку кава в Італії продавалась як ліки в аптеках і коштувала дуже дорого, а першою вважається кав'ярня "Флоріан", яку відкрив Флоріоно Франческоні в 1720 році у Венеції. У Caffe della Spaderia хотіли відкрити читальну залу аби поширювати ліберальні ідеї серед відвідувачів, але інквізитори попередили, що, якщо власник погодиться, то буде представлений перед трибуналом інквізиції, і від цієї ідеї довелось відмовитись.
Була ще одна знаменита кав'ярня, яка називалась Menegazzo, вона була популярною серед усіх верств населення. Вранці туди заходили лікарі, купці, адвокати, брокери, робітники, торговці та мандрівники, а у другій половині дня туди могли приходити і жінки.
У 1644 році кава вперше потрапила до Франції, привіз її туди мандрівник П. де ла Рок з Леванту (сучасні Сирія та Ірак). Він привіз з собою не тільки саму каву, але і посуд, яким користувались турки та муслінові вишиті серветки.
Жителі Франції з цікавістю сприйняли новий напій, хоча чорний колір багатьох відлякував.
В 1660 році каву до Франції вже привезли на комерційній основі з Єгипту. В Марселі тоді відкрили першу кав'ярню, яка відразу стала популярна серед мандрівників та купців.
Але згодом кава стала знову причиною розбрату, хоча на цей раз обійшлось вже без церкви. Проти кави виступили лікарі. Вони прогнозували любителям кави численні хвороби. Але жителі Марселя та Леону зневажливо поставились до закликів противників кави і почали споживати її ще більше. Щоб задовольнити підвищений попит, купцям навіть довелося замовити корабель, який був навантажений лише кавою.
Тим часом у 1669 році турецький посол Соліман Ага прибув до двору Людовіка XIV, привіз з собою каву та представив її королівському двору. Посол залишався в Парижі лише 1 рік, але зумів розповсюдити традиції кавування за турецьким зразком. Через 2 роки вірменин Паскаль відкрив кав'ярню на ярмарку Сен-Жермен і ця подія поклала початок численним французьким кав'ярням. Згодом пити каву навчились не тільки в Марселі, Ліоні та Парижі, але і в інших провінціях.
В 1684 році Філіп Сильвестр Дюфур написав трактат "Спосіб приготування кави, чаю та шоколаду" що говорить про потребу тогочасного суспільства в систематизації знань про напої і їх вживання.
В 1692 році паризький буржуа Франсуа Дамам був єдиний, хто отримав ліцензію від короля на продаж кави та чаю у всій країні, а також на всіх територіях, які були під суверенітетом короля Франції терміном на 10 років!
В 1738 році каву привезли до Санто Домінґо (Домініканська Республіка), оскільки це була французька колонія і кава там чудово прижилась.
(На фото кафе Флоріан у 19 ст)
Джерело: https://humwp.ucsc.edu/cwh/brooks/coffee-site/1400-1800.html
Незабаром після того, як кава дісталась Риму, їй знову загрожував релігійний фанатизм, тільки вже з боку християнських священиків. Вони просили Папу Климента VIII заборонити каву, оскільки вважали, що Сатана заборонив мусульманам вживати вино, бо воно було освячено Христом та використовується в Святому Причасті, а дав їм на заміну цю чорну заварку, тож християни не повинні його вживати, бо потраплять у пастку, яку приготував Сатана для їхніх душ. Папа дуже зацікавився цим напоєм і вирішив спробувати, коли йому заварили чашку кави та він відчув її аромат, зробив кілька ковтків і сказав, що цей напій дуже смачний і було б дуже шкода, якщо його будуть вживати лише невірні. "Ми обдуримо Сатану, охрестивши каву, і зробимо справді християнським напоєм".
Спочатку кава в Італії продавалась як ліки в аптеках і коштувала дуже дорого, а першою вважається кав'ярня "Флоріан", яку відкрив Флоріоно Франческоні в 1720 році у Венеції. У Caffe della Spaderia хотіли відкрити читальну залу аби поширювати ліберальні ідеї серед відвідувачів, але інквізитори попередили, що, якщо власник погодиться, то буде представлений перед трибуналом інквізиції, і від цієї ідеї довелось відмовитись.
Була ще одна знаменита кав'ярня, яка називалась Menegazzo, вона була популярною серед усіх верств населення. Вранці туди заходили лікарі, купці, адвокати, брокери, робітники, торговці та мандрівники, а у другій половині дня туди могли приходити і жінки.
У 1644 році кава вперше потрапила до Франції, привіз її туди мандрівник П. де ла Рок з Леванту (сучасні Сирія та Ірак). Він привіз з собою не тільки саму каву, але і посуд, яким користувались турки та муслінові вишиті серветки.
Жителі Франції з цікавістю сприйняли новий напій, хоча чорний колір багатьох відлякував.
В 1660 році каву до Франції вже привезли на комерційній основі з Єгипту. В Марселі тоді відкрили першу кав'ярню, яка відразу стала популярна серед мандрівників та купців.
Але згодом кава стала знову причиною розбрату, хоча на цей раз обійшлось вже без церкви. Проти кави виступили лікарі. Вони прогнозували любителям кави численні хвороби. Але жителі Марселя та Леону зневажливо поставились до закликів противників кави і почали споживати її ще більше. Щоб задовольнити підвищений попит, купцям навіть довелося замовити корабель, який був навантажений лише кавою.
Тим часом у 1669 році турецький посол Соліман Ага прибув до двору Людовіка XIV, привіз з собою каву та представив її королівському двору. Посол залишався в Парижі лише 1 рік, але зумів розповсюдити традиції кавування за турецьким зразком. Через 2 роки вірменин Паскаль відкрив кав'ярню на ярмарку Сен-Жермен і ця подія поклала початок численним французьким кав'ярням. Згодом пити каву навчились не тільки в Марселі, Ліоні та Парижі, але і в інших провінціях.
В 1684 році Філіп Сильвестр Дюфур написав трактат "Спосіб приготування кави, чаю та шоколаду" що говорить про потребу тогочасного суспільства в систематизації знань про напої і їх вживання.
В 1692 році паризький буржуа Франсуа Дамам був єдиний, хто отримав ліцензію від короля на продаж кави та чаю у всій країні, а також на всіх територіях, які були під суверенітетом короля Франції терміном на 10 років!
В 1738 році каву привезли до Санто Домінґо (Домініканська Республіка), оскільки це була французька колонія і кава там чудово прижилась.
(На фото кафе Флоріан у 19 ст)
Джерело: https://humwp.ucsc.edu/cwh/brooks/coffee-site/1400-1800.html
