Всі ми знаємо про 2 головні види кави, які найбільше споживаються в їжу, – арабіка та робуста. Але як саме з'явилась арабіка, дізнаємось у цьому дописі.

sweetness-and-coffee-processing-methods-honey.jpg


З моменту, як вчені почали досліджувати арабіку, вони виявили, що її генетичне різноманіття є одним з найменших серед сільськогосподарських культур в світі!

Генетичне різноманіття є основою генетичного вдосконалення сільськогосподарських культур і стало стратегічним питанням економічної та культурної ідентичності. Дуже важливим є одночасне збереження біорізноманіття та зародкової плазми Coffea arabica в гірських лісах південно-східної Ефіопії.

Арабіка походить від іншої рослини, від суперіндивідуму, такий висновок вчені зробили саме на основі обмеженого генетичного різноманіття. 13 березня 2020 року колектив дослідників та дослідниць опублікували результати дослідження на тему "Одна подія поліплоїдизації на початку тетраплоїдного геному Coffea arabica відповідає за надзвичайно низьку генетичну варіативність у дикій та культивованій зародковій плазмі." В своїй роботі колектив вчених підтверджує значну ймовірність того, що що C. arabica походить від однієї події видоутворення, спонтанного схрещування особин двох різних видів – Coffea canephora (робуста) та Coffea eugenioides – що об’єднало два геноми для створення нового виду. Уся Coffea arabica, яку сьогодні вирощують у всьому світі, походить від однієї предклвої рослини. Вид виник приблизно 10 000–20 000 років тому.

Отримані дані свідчать про те, що в довгостроковій перспективі селекціонерам доведеться шукати споріднені види в роді Coffea, щоб знайти адекватне генетичне різноманіття для вирішення майбутніх викликів, особливо зміни клімату, і використовувати сучасні підходи до селекції для впровадження нового різноманіття. Незважаючи на це, автори також припускають, що існує невикористане різноманіття для селекціонерів, щоб скористатися "гібридною силою" шляхом схрещування арабіки з різних генетичних груп для створення нових гібридних сортів F1.

Дослідники також змогли розрізнити три різні генетичні групи, які узгоджуються з історичним поясненням переміщення кави з Ефіопії.

Підтверджена група "Ємен-Хараре", яка містить переважну більшість усіх сортів, що культивуються у всьому світі, а також сорти, одомашнені в Ємені, які, здається, пристосовані до вирощування в умовах повного освітлення сонцем.

Також виокремлена група ефіопської дикої та садової кави, що походить з регіону Джимма-Бонга, на південному заході країни.

Окрема ефіопська група, переважно з диких лісів, досі дуже маловідома, походить з околиць Шека на південному заході країни.

Автори також вважають, що навколо лісу Харенна на східній околиці Рифтової долини може існувати четверта група, але у досліджуваній вибірці не було достатньо особин з Харенни, щоб перевірити це.

Тож арабіка є наслідком схрещування двох видів кави Canephora (робуста) і кави Eugenioides. У результаті цієї гібридизації складний геном арабіки має чотири набори хромосом, що відрізняє арабіку від багатьох видів рослин і людини, які мають лише два набори хромосом.

Найбільша кількість місцезнаходжень дикої арабіки зустрічається в туманних лісах регіону Каффа, на високогір’ї південно-західної Ефіопії. У Південному Судані на плато Бома теж знайдено дикорослі кавові дерева, проте не відомо, чи це дійсно дикі рослини, чи здичавілі?

З експедиції на плато Бома 1941 року існує кілька зразків в генному банку, які були названі Sudanese Rome та Barbuk Sudan.

В Південному Судані виробляється невелика кількість кави, але лише для внутрішнього споживання.

Ці суданські зразки використовували також для створення кенійських сортів SL28 та SL34 (детальніше про кенійську каву можна прочитати тут).

Сподіваємось, що подальші дослідження нарешті розкриють секрет, чи можна вважати південну частину Судану так само батьківщиною дикої арабіки?



За редакцією к.б.н. Коваленка О.А.

Джерела: https://www.nature.com/articles/s41598-020-61216-7


nacoffee.vn/origin-of-arabica-coffee/

  • Like
Реакції: Xolm